Псалми 72

¹ לִשְׁלֹמֹ֨ה אֱֽלֹהִ֗ים מִ֭שְׁפָּטֶיךָ לְמֶ֣לֶךְ תֵּ֑ן וְצִדְקָתְךָ֥ לְבֶן מֶֽלֶךְ

¹ Псалом Асафів.

² יָדִ֣ין עַמְּךָ֣ בְצֶ֑דֶק וַעֲנִיֶּ֥יךָ בְמִשְׁפָּֽט

² А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,

³ יִשְׂא֤וּ הָרִ֓ים שָׁ֘ל֥וֹם לָעָ֑ם וּ֝גְבָע֗וֹת בִּצְדָקָֽה

³ бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,

⁴ יִשְׁפֹּ֤ט עֲֽנִיֵּי עָ֗ם י֭וֹשִׁיעַ לִבְנֵ֣י אֶבְי֑וֹן וִֽידַכֵּ֣א עוֹשֵֽׁק

⁴ бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

⁵ יִֽירָא֥וּךָ עִם שָׁ֑מֶשׁ וְלִפְנֵ֥י יָ֝רֵ֗חַ דּ֣וֹר דּוֹרִֽים

⁵ на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.

⁶ יֵ֭רֵד כְּמָטָ֣ר עַל גֵּ֑ז כִּ֝רְבִיבִ֗ים זַרְזִ֥יף אָֽרֶץ

⁶ Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,

⁷ יִֽפְרַח בְּיָמָ֥יו צַדִּ֑יק וְרֹ֥ב שָׁ֝ל֗וֹם עַד בְּלִ֥י יָרֵֽחַ

⁷ вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,

⁸ וְ֭יֵרְדְּ מִיָּ֣ם עַד יָ֑ם וּ֝מִנָּהָ֗ר עַד אַפְסֵי אָֽרֶץ

⁸ сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:

⁹ לְ֭פָנָיו יִכְרְע֣וּ צִיִּ֑ים וְ֝אֹיְבָ֗יו עָפָ֥ר יְלַחֵֽכוּ

⁹ свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...

¹⁰ מַלְכֵ֬י תַרְשִׁ֣ישׁ וְ֭אִיִּים מִנְחָ֣ה יָשִׁ֑יבוּ מַלְכֵ֥י שְׁבָ֥א וּ֝סְבָ֗א אֶשְׁכָּ֥ר יַקְרִֽיבוּ

¹⁰ Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду

¹¹ וְיִשְׁתַּחֲווּ ל֥וֹ כָל מְלָכִ֑ים כָּל גּוֹיִ֥ם יַֽעַבְדֽוּהוּ

¹¹ та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,

¹² כִּֽי יַ֭צִּיל אֶבְי֣וֹן מְשַׁוֵּ֑עַ וְ֝עָנִ֗י וְֽאֵין עֹזֵ֥ר לֽוֹ

¹² як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?

¹³ יָ֭חֹס עַל דַּ֣ל וְאֶבְי֑וֹן וְנַפְשׁ֖וֹת אֶבְיוֹנִ֣ים יוֹשִֽׁיעַ

¹³ Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,

¹⁴ מִתּ֣וֹךְ וּ֭מֵחָמָס יִגְאַ֣ל נַפְשָׁ֑ם וְיֵיקַ֖ר דָּמָ֣ם בְּעֵינָֽיו

¹⁴ і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...

¹⁵ וִיחִ֗י וְיִתֶּן לוֹ֮ מִזְּהַ֪ב שְׁ֫בָ֥א וְיִתְפַּלֵּ֣ל בַּעֲד֣וֹ תָמִ֑יד כָּל הַ֝יּ֗וֹם יְבָרֲכֶֽנְהֽוּ

¹⁵ Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.

¹⁶ יְהִ֤י פִסַּת בַּ֨ר בָּאָרֶץ֮ בְּרֹ֪אשׁ הָ֫רִ֥ים יִרְעַ֣שׁ כַּלְּבָנ֣וֹן פִּרְי֑וֹ וְיָצִ֥יצוּ מֵ֝עִ֗יר כְּעֵ֣שֶׂב הָאָֽרֶץ

¹⁶ І роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,

¹⁷ יְהִ֤י שְׁמ֨וֹ לְֽעוֹלָ֗ם לִפְנֵי שֶׁמֶשׁ֮ ינין יִנּ֪וֹן שְׁ֫מ֥וֹ וְיִתְבָּ֥רְכוּ ב֑וֹ כָּל גּוֹיִ֥ם יְאַשְּׁרֽוּהוּ

¹⁷ аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:

¹⁸ בָּר֤וּךְ יְהוָ֣ה אֱ֭לֹהִים אֱלֹהֵ֣י יִשְׂרָאֵ֑ל עֹשֵׂ֖ה נִפְלָא֣וֹת לְבַדּֽוֹ

¹⁸ направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!

¹⁹ וּבָר֤וּךְ שֵׁ֥ם כְּבוֹד֗וֹ לְע֫וֹלָ֥ם וְיִמָּלֵ֣א כְ֭בוֹדוֹ אֶת כֹּ֥ל הָאָ֗רֶץ אָ֘מֵ֥ן וְאָמֵֽן

¹⁹ Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!

²⁰ כָּלּ֥וּ תְפִלּ֑וֹת דָּ֝וִ֗ד בֶּן יִשָֽׁי

²⁰ Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!