Псалми 101

¹ לְדָוִ֗ד מִ֫זְמ֥וֹר חֶֽסֶד וּמִשְׁפָּ֥ט אָשִׁ֑ירָה לְךָ֖ יְהוָ֣ה אֲזַמֵּֽרָה

¹ Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

² אַשְׂכִּ֤ילָה בְּדֶ֬רֶךְ תָּמִ֗ים מָ֭תַי תָּב֣וֹא אֵלָ֑י אֶתְהַלֵּ֥ךְ בְּתָם לְ֝בָבִ֗י בְּקֶ֣רֶב בֵּיתִֽי

² Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

³ לֹֽא אָשִׁ֨ית לְנֶ֥גֶד עֵינַ֗י דְּֽבַר בְּלִ֫יָּ֥עַל עֲשֹֽׂה סֵטִ֥ים שָׂנֵ֑אתִי לֹ֖א יִדְבַּ֣ק בִּֽי

³ Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!

⁴ לֵבָ֣ב עִ֭קֵּשׁ יָס֣וּר מִמֶּ֑נִּי רָ֝֗ע לֹ֣א אֵדָֽע

⁴ Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...

⁵ מלושני מְלָשְׁנִ֬י בַסֵּ֨תֶר רֵעֵהוּ֮ אוֹת֪וֹ אַ֫צְמִ֥ית גְּֽבַהּ עֵ֭ינַיִם וּרְחַ֣ב לֵבָ֑ב אֹ֝ת֗וֹ לֹ֣א אוּכָֽל

⁵ Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...

⁶ עֵינַ֤י בְּנֶֽאֶמְנֵי אֶרֶץ֮ לָשֶׁ֪בֶת עִמָּ֫דִ֥י הֹ֭לֵךְ בְּדֶ֣רֶךְ תָּמִ֑ים ה֝֗וּא יְשָׁרְתֵֽנִי

⁶ Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...

⁷ לֹֽא יֵשֵׁ֨ב בְּקֶ֥רֶב בֵּיתִי֮ עֹשֵׂ֪ה רְמִ֫יָּ֥ה דֹּבֵ֥ר שְׁקָרִ֑ים לֹֽא יִ֝כּ֗וֹן לְנֶ֣גֶד עֵינָֽי

⁷ Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

⁸ לַבְּקָרִ֗ים אַצְמִ֥ית כָּל רִשְׁעֵי אָ֑רֶץ לְהַכְרִ֥ית מֵֽעִיר יְ֝הוָ֗ה כָּל פֹּ֥עֲלֵי אָֽוֶן

⁸ Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...