Псалми 140

¹ לַמְנַצֵּ֗חַ מִזְמ֥וֹר לְדָוִֽד חַלְּצֵ֣נִי יְ֭הוָה מֵאָדָ֣ם רָ֑ע מֵאִ֖ישׁ חֲמָסִ֣ים תִּנְצְרֵֽנִי

¹ Псалом Давидів.

² אֲשֶׁ֤ר חָשְׁב֣וּ רָע֣וֹת בְּלֵ֑ב כָּל י֝֗וֹם יָג֥וּרוּ מִלְחָמֽוֹת

² Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!

³ שָֽׁנֲנ֣וּ לְשׁוֹנָם֮ כְּֽמוֹ נָ֫חָ֥שׁ חֲמַ֥ת עַכְשׁ֑וּב תַּ֖חַת שְׂפָתֵ֣ימוֹ סֶֽלָה

³ Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!

⁴ שָׁמְרֵ֤נִי יְהוָ֨ה מִ֘ידֵ֤י רָשָׁ֗ע מֵאִ֣ישׁ חֲמָסִ֣ים תִּנְצְרֵ֑נִי אֲשֶׁ֥ר חָ֝שְׁב֗וּ לִדְח֥וֹת פְּעָמָֽי

⁴ Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками!

⁵ טָֽמְנֽוּ גֵאִ֨ים פַּ֡ח לִ֗י וַחֲבָלִ֗ים פָּ֣רְשׂוּ רֶ֭שֶׁת לְיַד מַעְגָּ֑ל מֹקְשִׁ֖ים שָֽׁתוּ לִ֣י סֶֽלָה

⁵ Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

⁶ אָמַ֣רְתִּי לַ֭יהוָה אֵ֣לִי אָ֑תָּה הַאֲזִ֥ינָה יְ֝הוָ֗ה ק֣וֹל תַּחֲנוּנָֽי

⁶ Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони...

⁷ יְהֹוִ֣ה אֲ֭דֹנָי עֹ֣ז יְשׁוּעָתִ֑י סַכֹּ֥תָה לְ֝רֹאשִׁ֗י בְּי֣וֹם נָֽשֶׁק

⁷ Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу.

⁸ אַל תִּתֵּ֣ן יְ֭הוָה מַאֲוַיֵּ֣י רָשָׁ֑ע זְמָמ֥וֹ אַל תָּ֝פֵ֗ק יָר֥וּמוּ סֶֽלָה

⁸ Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя!

⁹ רֹ֥אשׁ מְסִבָּ֑י עֲמַ֖ל שְׂפָתֵ֣ימוֹ יכסומו יְכַסֵּֽמוֹ

⁹ Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників!

¹⁰ ימיטו יִמּ֥וֹטוּ עֲלֵיהֶ֗ם גֶּֽחָ֫לִ֥ים בָּאֵ֥שׁ יַפִּלֵ֑ם בְּ֝מַהֲמֹר֗וֹת בַּֽל יָקֽוּמוּ

¹⁰ Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину!

¹¹ אִ֥ישׁ לָשׁוֹן֮ בַּל יִכּ֪וֹן בָּ֫אָ֥רֶץ אִישׁ חָמָ֥ס רָ֑ע יְ֝צוּדֶ֗נּוּ לְמַדְחֵפֹֽת

¹¹

¹² ידעת יָדַ֗עְתִּי כִּֽי יַעֲשֶׂ֣ה יְ֭הוָה דִּ֣ין עָנִ֑י מִ֝שְׁפַּ֗ט אֶבְיֹנִֽים

¹²

¹³ אַ֣ךְ צַ֭דִּיקִים יוֹד֣וּ לִשְׁמֶ֑ךָ יֵשְׁב֥וּ יְ֝שָׁרִ֗ים אֶת פָּנֶֽיךָ

¹³