Псалми 39

¹ לַמְנַצֵּ֥חַ לידיתון לִֽידוּת֗וּן מִזְמ֥וֹר לְדָוִֽד אָמַ֗רְתִּי אֶֽשְׁמְרָ֣ה דְרָכַי֮ מֵחֲט֪וֹא בִלְשׁ֫וֹנִ֥י אֶשְׁמְרָ֥ה לְפִ֥י מַחְס֑וֹם בְּעֹ֖ד רָשָׁ֣ע לְנֶגְדִּֽי

¹ Для дириґетна хору. Псалом Давидів.

² נֶאֱלַ֣מְתִּי ד֭וּמִיָּה הֶחֱשֵׁ֣יתִי מִטּ֑וֹב וּכְאֵבִ֥י נֶעְכָּֽר

² Непохитно надіюсь на Господа, і Він прихилився до мене, і благання моє Він почув.

³ חַם לִבִּ֨י בְּקִרְבִּ֗י בַּהֲגִיגִ֥י תִבְעַר אֵ֑שׁ דִּ֝בַּ֗רְתִּי בִּלְשֽׁוֹנִי

³ Витяг мене Він із згубної ями, із багна болотистого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої стопи,

⁴ הוֹדִ֘יעֵ֤נִי יְהוָ֨ה קִצִּ֗י וּמִדַּ֣ת יָמַ֣י מַה הִ֑יא אֵ֝דְעָ֗ה מֶה חָדֵ֥ל אָֽנִי

⁴ і дав пісню нову в мої уста, для нашого Бога хвалу, нехай бачать багато-хто й пострах хай мають, і хай вони мають надію, на Господа!

⁵ הִנֵּ֤ה טְפָח֨וֹת נָ֘תַ֤תָּה יָמַ֗י וְחֶלְדִּ֣י כְאַ֣יִן נֶגְדֶּ֑ךָ אַ֥ךְ כָּֽל הֶ֥בֶל כָּל אָ֝דָ֗ם נִצָּ֥ב סֶֽלָה

⁵ Блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних та тих, що вони до неправди схиляються!

⁶ אַךְ בְּצֶ֤לֶם יִֽתְהַלֶּךְ אִ֗ישׁ אַךְ הֶ֥בֶל יֶהֱמָי֑וּן יִ֝צְבֹּ֗ר וְֽלֹא יֵדַ֥ע מִי אֹסְפָֽם

⁶ Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна його розповісти.

⁷ וְעַתָּ֣ה מַה קִּוִּ֣יתִי אֲדֹנָ֑י תּ֝וֹחַלְתִּ֗י לְךָ֣ הִֽיא

⁷ Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.

⁸ מִכָּל פְּשָׁעַ֥י הַצִּילֵ֑נִי חֶרְפַּ֥ת נָ֝בָ֗ל אַל תְּשִׂימֵֽנִי

⁸ Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної.

⁹ נֶ֭אֱלַמְתִּי לֹ֣א אֶפְתַּח פִּ֑י כִּ֖י אַתָּ֣ה עָשִֽׂיתָ

⁹ Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій у мене в серці.

¹⁰ הָסֵ֣ר מֵעָלַ֣י נִגְעֶ֑ךָ מִתִּגְרַ֥ת יָ֝דְךָ֗ אֲנִ֣י כָלִֽיתִי

¹⁰ Я проповідував правду в великому зборі, ото, своїх уст не ув’язнюю я, Господи, знаєш Ти,

¹¹ בְּֽתוֹכָ֘ח֤וֹת עַל עָוֺ֨ן יִסַּ֬רְתָּ אִ֗ישׁ וַתֶּ֣מֶס כָּעָ֣שׁ חֲמוּד֑וֹ אַ֤ךְ הֶ֖בֶל כָּל אָדָ֣ם סֶֽלָה

¹¹ справедливість Твою не ховав я в середині серця свого, про вірність Твою та спасіння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібранні.

¹² שִֽׁמְעָ֥ה תְפִלָּתִ֨י יְהוָ֡ה וְשַׁוְעָתִ֨י הַאֲזִינָה֮ אֶֽל דִּמְעָתִ֗י אַֽל תֶּ֫חֱרַ֥שׁ כִּ֤י גֵ֣ר אָנֹכִ֣י עִמָּ֑ךְ תּ֝וֹשָׁ֗ב כְּכָל אֲבוֹתָֽי

¹² Тому, Господи, не ув’язни милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть,

¹³ הָשַׁ֣ע מִמֶּ֣נִּי וְאַבְלִ֑יגָה בְּטֶ֖רֶם אֵלֵ֣ךְ וְאֵינֶֽנִּי

¹³ бо нещастя без ліку мене оточили, беззаконня мої досягли вже мене, так що й бачити не можу, вони численнішими стали за волосся на моїй голові, і серце моє опустило мене...