Псалми 106

¹ הַֽלְלוּ יָ֨הּ הוֹד֣וּ לַיהוָ֣ה כִּי ט֑וֹב כִּ֖י לְעוֹלָ֣ם חַסְדּֽוֹ

¹ „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!“

² מִ֗י יְ֭מַלֵּל גְּבוּר֣וֹת יְהוָ֑ה יַ֝שְׁמִ֗יעַ כָּל תְּהִלָּתֽוֹ

² хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,

³ אַ֭שְׁרֵי שֹׁמְרֵ֣י מִשְׁפָּ֑ט עֹשֵׂ֖ה צְדָקָ֣ה בְכָל עֵֽת

³ і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!

⁴ זָכְרֵ֣נִי יְ֭הוָה בִּרְצ֣וֹן עַמֶּ֑ךָ פָּ֝קְדֵ֗נִי בִּישׁוּעָתֶֽךָ

⁴ Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,

⁵ לִרְא֤וֹת בְּט֘וֹבַ֤ת בְּחִירֶ֗יךָ לִ֭שְׂמֹחַ בְּשִׂמְחַ֣ת גּוֹיֶ֑ךָ לְ֝הִתְהַלֵּ֗ל עִם נַחֲלָתֶֽךָ

⁵ голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала...

⁶ חָטָ֥אנוּ עִם אֲבוֹתֵ֗ינוּ הֶעֱוִ֥ינוּ הִרְשָֽׁעְנוּ

⁶ І в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

⁷ אֲב֘וֹתֵ֤ינוּ בְמִצְרַ֨יִם לֹא הִשְׂכִּ֬ילוּ נִפְלְאוֹתֶ֗יךָ לֹ֣א זָ֭כְרוּ אֶת רֹ֣ב חֲסָדֶ֑יךָ וַיַּמְר֖וּ עַל יָ֣ם בְּיַם סֽוּף

⁷ і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.

⁸ וַֽ֭יּוֹשִׁיעֵם לְמַ֣עַן שְׁמ֑וֹ לְ֝הוֹדִ֗יעַ אֶת גְּבוּרָתֽוֹ

⁸ Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,

⁹ וַיִּגְעַ֣ר בְּיַם ס֭וּף וַֽיֶּחֱרָ֑ב וַיּוֹלִיכֵ֥ם בַּ֝תְּהֹמ֗וֹת כַּמִּדְבָּֽר

⁹ бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!

¹⁰ וַֽ֭יּוֹשִׁיעֵם מִיַּ֣ד שׂוֹנֵ֑א וַ֝יִּגְאָלֵ֗ם מִיַּ֥ד אוֹיֵֽב

¹⁰ Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в’язні біди та заліза,

¹¹ וַיְכַסּוּ מַ֥יִם צָרֵיהֶ֑ם אֶחָ֥ד מֵ֝הֶ֗ם לֹ֣א נוֹתָֽר

¹¹ бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.

¹² וַיַּאֲמִ֥ינוּ בִדְבָרָ֑יו יָ֝שִׁ֗ירוּ תְּהִלָּתֽוֹ

¹² Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,

¹³ מִֽ֭הֲרוּ שָׁכְח֣וּ מַעֲשָׂ֑יו לֹֽא חִ֝כּ֗וּ לַעֲצָתֽוֹ

¹³ і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

¹⁴ וַיִּתְאַוּ֣וּ תַ֭אֲוָה בַּמִּדְבָּ֑ר וַיְנַסּוּ אֵ֝֗ל בִּֽישִׁימֽוֹן

¹⁴ і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.

¹⁵ וַיִּתֵּ֣ן לָ֭הֶם שֶׁאֱלָתָ֑ם וַיְשַׁלַּ֖ח רָז֣וֹן בְּנַפְשָֽׁם

¹⁵ Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,

¹⁶ וַיְקַנְא֣וּ לְ֭מֹשֶׁה בַּֽמַּחֲנֶ֑ה לְ֝אַהֲרֹ֗ן קְד֣וֹשׁ יְהוָֽה

¹⁶ бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!

¹⁷ תִּפְתַּח אֶ֭רֶץ וַתִּבְלַ֣ע דָּתָ֑ן וַ֝תְּכַ֗ס עַל עֲדַ֥ת אֲבִירָֽם

¹⁷ Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.

¹⁸ וַתִּבְעַר אֵ֥שׁ בַּעֲדָתָ֑ם לֶ֝הָבָ֗ה תְּלַהֵ֥ט רְשָׁעִֽים

¹⁸ Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,

¹⁹ יַעֲשׂוּ עֵ֥גֶל בְּחֹרֵ֑ב וַ֝יִּשְׁתַּחֲו֗וּ לְמַסֵּכָֽה

¹⁹ і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх,

²⁰ וַיָּמִ֥ירוּ אֶת כְּבוֹדָ֑ם בְּתַבְנִ֥ית שׁ֝֗וֹר אֹכֵ֥ל עֵֽשֶׂב

²⁰ Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!

²¹ שָׁ֭כְחוּ אֵ֣ל מוֹשִׁיעָ֑ם עֹשֶׂ֖ה גְדֹל֣וֹת בְּמִצְרָֽיִם

²¹ Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,

²² נִ֭פְלָאוֹת בְּאֶ֣רֶץ חָ֑ם נ֝וֹרָא֗וֹת עַל יַם סֽוּף

²² і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його!

²³ וַיֹּ֗אמֶר לְֽהַשְׁמִ֫ידָ֥ם לוּלֵ֡י מֹ֘שֶׁ֤ה בְחִיר֗וֹ עָמַ֣ד בַּפֶּ֣רֶץ לְפָנָ֑יו לְהָשִׁ֥יב חֲ֝מָת֗וֹ מֵֽהַשְׁחִֽית

²³ Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді,

²⁴ וַֽ֭יִּמְאֲסוּ בְּאֶ֣רֶץ חֶמְדָּ֑ה לֹֽא הֶ֝אֱמִ֗ינוּ לִדְבָרֽוֹ

²⁴ вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині!

²⁵ וַיֵּרָגְנ֥וּ בְאָהֳלֵיהֶ֑ם לֹ֥א שָׁ֝מְע֗וּ בְּק֣וֹל יְהוָֽה

²⁵ Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його,

²⁶ וַיִּשָּׂ֣א יָד֣וֹ לָהֶ֑ם לְהַפִּ֥יל א֝וֹתָ֗ם בַּמִּדְבָּֽר

²⁶ до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється!

²⁷ וּלְהַפִּ֣יל זַ֭רְעָם בַּגּוֹיִ֑ם וּ֝לְזָרוֹתָ֗ם בָּאֲרָצֽוֹת

²⁷ Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п’яний, і вся їхня мудрість бентежиться!

²⁸ וַ֭יִּצָּ֣מְדוּ לְבַ֣עַל פְּע֑וֹר וַ֝יֹּאכְל֗וּ זִבְחֵ֥י מֵתִֽים

²⁸ Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

²⁹ וַ֭יַּכְעִיסוּ בְּמַֽעַלְלֵיהֶ֑ם וַתִּפְרָץ בָּ֝֗ם מַגֵּפָֽה

²⁹ Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі,

³⁰ וַיַּעֲמֹ֣ד פִּֽ֭ינְחָס וַיְפַלֵּ֑ל וַ֝תֵּעָצַ֗ר הַמַּגֵּפָֽה

³⁰ і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані.

³¹ וַתֵּחָ֣שֶׁב ל֭וֹ לִצְדָקָ֑ה לְדֹ֥ר וָ֝דֹ֗ר עַד עוֹלָֽם

³¹ Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським!

³² וַ֭יַּקְצִיפוּ עַל מֵ֥י מְרִיבָ֑ה וַיֵּ֥רַע לְ֝מֹשֶׁ֗ה בַּעֲבוּרָֽם

³² Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших!

³³ כִּֽי הִמְר֥וּ אֶת רוּח֑וֹ וַ֝יְבַטֵּ֗א בִּשְׂפָתָֽיו

³³ Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл,

³⁴ לֹֽא הִ֭שְׁמִידוּ אֶת הָֽעַמִּ֑ים אֲשֶׁ֤ר אָמַ֖ר יְהוָ֣ה לָהֶֽם

³⁴ плодючу землю на солончак через злобу мешканців її.

³⁵ וַיִּתְעָרְב֥וּ בַגּוֹיִ֑ם וַֽ֝יִּלְמְד֗וּ מַֽעֲשֵׂיהֶֽם

³⁵ Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело,

³⁶ וַיַּעַבְד֥וּ אֶת עֲצַבֵּיהֶ֑ם וַיִּהְי֖וּ לָהֶ֣ם לְמוֹקֵֽשׁ

³⁶ і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,

³⁷ וַיִּזְבְּח֣וּ אֶת בְּ֭נֵיהֶם וְאֶת בְּנֽוֹתֵיהֶ֗ם לַשֵּֽׁדִים

³⁷ і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю!

³⁸ וַיִּֽשְׁפְּכ֨וּ דָ֪ם נָקִ֡י דַּם בְּנֵ֘יהֶ֤ם וּֽבְנוֹתֵיהֶ֗ם אֲשֶׁ֣ר זִ֭בְּחוּ לַעֲצַבֵּ֣י כְנָ֑עַן וַתֶּחֱנַ֥ף הָ֝אָ֗רֶץ בַּדָּמִֽים

³⁸ і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!

³⁹ וַיִּטְמְא֥וּ בְמַעֲשֵׂיהֶ֑ם וַ֝יִּזְנוּ֗ בְּמַֽעַלְלֵיהֶֽם

³⁹ Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.

⁴⁰ וַיִּֽחַר אַ֣ף יְהוָ֣ה בְּעַמּ֑וֹ וַ֝יְתָעֵ֗ב אֶת נַחֲלָתֽוֹ

⁴⁰ Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,

⁴¹ וַיִּתְּנֵ֥ם בְּיַד גּוֹיִ֑ם וַֽיִּמְשְׁל֥וּ בָ֝הֶ֗ם שֹׂנְאֵיהֶֽם

⁴¹ а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.

⁴² וַיִּלְחָצ֥וּם אוֹיְבֵיהֶ֑ם וַ֝יִּכָּנְע֗וּ תַּ֣חַת יָדָֽם

⁴² Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ’я.

⁴³ פְּעָמִ֥ים רַבּ֗וֹת יַצִּ֫ילֵ֥ם וְ֭הֵמָּה יַמְר֣וּ בַעֲצָתָ֑ם וַ֝יָּמֹ֗כּוּ בַּעֲוֺנָֽם

⁴³ Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!

⁴⁴ וַ֭יַּרְא בַּצַּ֣ר לָהֶ֑ם בְּ֝שָׁמְע֗וֹ אֶת רִנָּתָֽם

⁴⁴

⁴⁵ וַיִּזְכֹּ֣ר לָהֶ֣ם בְּרִית֑וֹ וַ֝יִּנָּחֵ֗ם כְּרֹ֣ב חסדו חֲסָדָֽיו

⁴⁵

⁴⁶ וַיִּתֵּ֣ן אוֹתָ֣ם לְרַחֲמִ֑ים לִ֝פְנֵ֗י כָּל שׁוֹבֵיהֶֽם

⁴⁶

⁴⁷ הוֹשִׁיעֵ֨נוּ יְה֘וָ֤ה אֱלֹהֵ֗ינוּ וְקַבְּצֵנוּ֮ מִֽן הַגּ֫וֹיִ֥ם לְ֭הֹדוֹת לְשֵׁ֣ם קָדְשֶׁ֑ךָ לְ֝הִשְׁתַּבֵּ֗חַ בִּתְהִלָּתֶֽךָ

⁴⁷

⁴⁸ בָּר֤וּךְ יְהוָ֨ה אֱלֹהֵ֪י יִשְׂרָאֵ֡ל מִן הָ֤עוֹלָ֨ם וְעַ֬ד הָעוֹלָ֗ם וְאָמַ֖ר כָּל הָעָ֥ם אָמֵ֗ן הַֽלְלוּ יָֽהּ

⁴⁸