Псалми 103

¹ לְדָוִ֨ד בָּרֲכִ֣י נַ֭פְשִׁי אֶת יְהוָ֑ה וְכָל קְ֝רָבַ֗י אֶת שֵׁ֥ם קָדְשֽׁוֹ

¹ Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!

² בָּרֲכִ֣י נַ֭פְשִׁי אֶת יְהוָ֑ה וְאַל תִּ֝שְׁכְּחִ֗י כָּל גְּמוּלָֽיו

² Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.

³ הַסֹּלֵ֥חַ לְכָל עֲוֺנֵ֑כִי הָ֝רֹפֵ֗א לְכָל תַּחֲלֻאָֽיְכִי

³ Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!

⁴ הַגּוֹאֵ֣ל מִשַּׁ֣חַת חַיָּ֑יְכִי הַֽ֝מְעַטְּרֵ֗כִי חֶ֣סֶד וְרַחֲמִֽים

⁴ Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.

⁵ הַמַּשְׂבִּ֣יַע בַּטּ֣וֹב עֶדְיֵ֑ךְ תִּתְחַדֵּ֖שׁ כַּנֶּ֣שֶׁר נְעוּרָֽיְכִי

⁵ Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,

⁶ עֹשֵׂ֣ה צְדָק֣וֹת יְהוָ֑ה וּ֝מִשְׁפָּטִ֗ים לְכָל עֲשׁוּקִֽים

⁶ безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,

⁷ יוֹדִ֣יעַ דְּרָכָ֣יו לְמֹשֶׁ֑ה לִבְנֵ֥י יִ֝שְׂרָאֵ֗ל עֲלִילֽוֹתָיו

⁷ від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,

⁸ רַח֣וּם וְחַנּ֣וּן יְהוָ֑ה אֶ֖רֶךְ אַפַּ֣יִם וְרַב חָֽסֶד

⁸ виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.

⁹ לֹֽא לָנֶ֥צַח יָרִ֑יב וְלֹ֖א לְעוֹלָ֣ם יִטּֽוֹר

⁹ Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.

¹⁰ לֹ֣א כַ֭חֲטָאֵינוּ עָ֣שָׂה לָ֑נוּ וְלֹ֥א כַ֝עֲוֺנֹתֵ֗ינוּ גָּמַ֥ל עָלֵֽינוּ

¹⁰ Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,

¹¹ כִּ֤י כִגְבֹ֣הַּ שָׁ֭מַיִם עַל הָאָ֑רֶץ גָּבַ֥ר חַ֝סְדּ֗וֹ עַל יְרֵאָֽיו

¹¹ напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.

¹² כִּרְחֹ֣ק מִ֭זְרָח מִֽמַּֽעֲרָ֑ב הִֽרְחִ֥יק מִ֝מֶּ֗נּוּ אֶת פְּשָׁעֵֽינוּ

¹² Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.

¹³ כְּרַחֵ֣ם אָ֭ב עַל בָּנִ֑ים רִחַ֥ם יְ֝הוָ֗ה עַל יְרֵאָֽיו

¹³ Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.

¹⁴ כִּי ה֖וּא יָדַ֣ע יִצְרֵ֑נוּ זָ֝כ֗וּר כִּי עָפָ֥ר אֲנָֽחְנוּ

¹⁴ Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,

¹⁵ אֱ֭נוֹשׁ כֶּחָצִ֣יר יָמָ֑יו כְּצִ֥יץ הַ֝שָּׂדֶ֗ה כֵּ֣ן יָצִֽיץ

¹⁵ і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.

¹⁶ כִּ֤י ר֣וּחַ עָֽבְרָה בּ֣וֹ וְאֵינֶ֑נּוּ וְלֹא יַכִּירֶ֖נּוּ ע֣וֹד מְקוֹמֽוֹ

¹⁶ Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,

¹⁷ וְחֶ֤סֶד יְהוָ֨ה מֵעוֹלָ֣ם וְעַד ע֭וֹלָם עַל יְרֵאָ֑יו וְ֝צִדְקָת֗וֹ לִבְנֵ֥י בָנִֽים

¹⁷ що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.

¹⁸ לְשֹׁמְרֵ֥י בְרִית֑וֹ וּלְזֹכְרֵ֥י פִ֝קֻּדָ֗יו לַעֲשׂוֹתָֽם

¹⁸ Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам,

¹⁹ יְֽהוָ֗ה בַּ֭שָּׁמַיִם הֵכִ֣ין כִּסְא֑וֹ וּ֝מַלְכוּת֗וֹ בַּכֹּ֥ל מָשָֽׁלָה

¹⁹ і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.

²⁰ בָּרֲכ֥וּ יְהוָ֗ה מַלְאָ֫כָ֥יו גִּבֹּ֣רֵי כֹ֭חַ עֹשֵׂ֣י דְבָר֑וֹ לִ֝שְׁמֹ֗עַ בְּק֣וֹל דְּבָרֽוֹ

²⁰ Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,

²¹ בָּרֲכ֣וּ יְ֭הוָה כָּל צְבָאָ֑יו מְ֝שָׁרְתָ֗יו עֹשֵׂ֥י רְצוֹנֽוֹ

²¹ ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.

²² בָּרֲכ֤וּ יְהוָ֨ה כָּֽל מַעֲשָׂ֗יו בְּכָל מְקֹמ֥וֹת מֶמְשַׁלְתּ֑וֹ בָּרֲכִ֥י נַ֝פְשִׁ֗י אֶת יְהוָֽה

²² Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.