Псалми 105

¹ הוֹד֣וּ לַ֭יהוָה קִרְא֣וּ בִּשְׁמ֑וֹ הוֹדִ֥יעוּ בָ֝עַמִּ֗ים עֲלִילוֹתָֽיו

¹ Алілуя!

² שִֽׁירוּ ל֭וֹ זַמְּרוּ ל֑וֹ שִׂ֝֗יחוּ בְּכָל נִפְלְאוֹתָֽיו

² Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?

³ הִֽ֭תְהַלְלוּ בְּשֵׁ֣ם קָדְשׁ֑וֹ יִ֝שְׂמַ֗ח לֵ֤ב מְבַקְשֵׁ֬י יְהוָֽה

³ Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!

⁴ דִּרְשׁ֣וּ יְהוָ֣ה וְעֻזּ֑וֹ בַּקְּשׁ֖וּ פָנָ֣יו תָּמִֽיד

⁴ Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,

⁵ זִכְר֗וּ נִפְלְאוֹתָ֥יו אֲשֶׁר עָשָׂ֑ה מֹ֝פְתָ֗יו וּמִשְׁפְּטֵי פִֽיו

⁵ щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!

⁶ זֶ֭רַע אַבְרָהָ֣ם עַבְדּ֑וֹ בְּנֵ֖י יַעֲקֹ֣ב בְּחִירָֽיו

⁶ Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...

⁷ ה֭וּא יְהוָ֣ה אֱלֹהֵ֑ינוּ בְּכָל הָ֝אָ֗רֶץ מִשְׁפָּטָֽיו

⁷ Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.

⁸ זָכַ֣ר לְעוֹלָ֣ם בְּרִית֑וֹ דָּבָ֥ר צִ֝וָּ֗ה לְאֶ֣לֶף דּֽוֹר

⁸ Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.

⁹ אֲשֶׁ֣ר כָּ֭רַת אֶת אַבְרָהָ֑ם וּשְׁב֖וּעָת֣וֹ לְיִשְׂחָֽק

⁹ Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...

¹⁰ וַיַּֽעֲמִידֶ֣הָ לְיַעֲקֹ֣ב לְחֹ֑ק לְ֝יִשְׂרָאֵ֗ל בְּרִ֣ית עוֹלָֽם

¹⁰ І Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,

¹¹ לֵאמֹ֗ר לְךָ֗ אֶתֵּ֥ן אֶת אֶֽרֶץ כְּנָ֑עַן חֶ֝֗בֶל נַחֲלַתְכֶֽם

¹¹ і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!

¹² בִּֽ֭הְיוֹתָם מְתֵ֣י מִסְפָּ֑ר כִּ֝מְעַ֗ט וְגָרִ֥ים בָּֽהּ

¹² Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.

¹³ וַֽ֭יִּתְהַלְּכוּ מִגּ֣וֹי אֶל גּ֑וֹי מִ֝מַּמְלָכָ֗ה אֶל עַ֥ם אַחֵֽר

¹³ Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,

¹⁴ לֹֽא הִנִּ֣יחַ אָדָ֣ם לְעָשְׁקָ֑ם וַיּ֖וֹכַח עֲלֵיהֶ֣ם מְלָכִֽים

¹⁴ і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,

¹⁵ אַֽל תִּגְּע֥וּ בִמְשִׁיחָ֑י וְ֝לִנְבִיאַי אַל תָּרֵֽעוּ

¹⁵ і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу...

¹⁶ וַיִּקְרָ֣א רָ֭עָב עַל הָאָ֑רֶץ כָּֽל מַטֵּה לֶ֥חֶם שָׁבָֽר

¹⁶ Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.

¹⁷ שָׁלַ֣ח לִפְנֵיהֶ֣ם אִ֑ישׁ לְ֝עֶ֗בֶד נִמְכַּ֥ר יוֹסֵֽף

¹⁷ Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,

¹⁸ עִנּ֣וּ בַכֶּ֣בֶל רגליו רַגְל֑וֹ בַּ֝רְזֶ֗ל בָּ֣אָה נַפְשֽׁוֹ

¹⁸ і огонь запалав на їхніх зборах, і полум’я те попалило безбожних...

¹⁹ עַד עֵ֥ת בֹּֽא דְבָר֑וֹ אִמְרַ֖ת יְהוָ֣ה צְרָפָֽתְהוּ

¹⁹ Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,

²⁰ שָׁ֣לַח מֶ֭לֶךְ וַיַּתִּירֵ֑הוּ מֹשֵׁ֥ל עַ֝מִּ֗ים וַֽיְפַתְּחֵֽהוּ

²⁰ і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,

²¹ שָׂמ֣וֹ אָד֣וֹן לְבֵית֑וֹ וּ֝מֹשֵׁ֗ל בְּכָל קִנְיָנֽוֹ

²¹ забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,

²² לֶאְסֹ֣ר שָׂרָ֣יו בְּנַפְשׁ֑וֹ וּזְקֵנָ֥יו יְחַכֵּֽם

²² у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...

²³ וַיָּבֹ֣א יִשְׂרָאֵ֣ל מִצְרָ֑יִם וְ֝יַעֲקֹ֗ב גָּ֣ר בְּאֶֽרֶץ חָֽם

²³ І сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!

²⁴ וַיֶּ֣פֶר אֶת עַמּ֣וֹ מְאֹ֑ד וַ֝יַּֽעֲצִמֵהוּ מִצָּרָֽיו

²⁴ Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,

²⁵ הָפַ֣ךְ לִ֭בָּם לִשְׂנֹ֣א עַמּ֑וֹ לְ֝הִתְנַכֵּ֗ל בַּעֲבָדָֽיו

²⁵ і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.

²⁶ שָׁ֭לַח מֹשֶׁ֣ה עַבְדּ֑וֹ אַ֝הֲרֹ֗ן אֲשֶׁ֣ר בָּֽחַר בּֽוֹ

²⁶ І Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,

²⁷ שָֽׂמוּ בָ֭ם דִּבְרֵ֣י אֹתוֹתָ֑יו וּ֝מֹפְתִ֗ים בְּאֶ֣רֶץ חָֽם

²⁷ і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!

²⁸ שָׁ֣לַֽח חֹ֭שֶׁךְ וַיַּחְשִׁ֑ךְ וְלֹֽא מָ֝ר֗וּ אֶת דברוו דְּבָרֽוֹ

²⁸ і служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,

²⁹ הָפַ֣ךְ אֶת מֵימֵיהֶ֣ם לְדָ֑ם וַ֝יָּ֗מֶת אֶת דְּגָתָֽם

²⁹ і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!

³⁰ שָׁרַ֣ץ אַרְצָ֣ם צְפַרְדְּעִ֑ים בְּ֝חַדְרֵ֗י מַלְכֵיהֶֽם

³⁰ і встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,

³¹ אָ֭מַר וַיָּבֹ֣א עָרֹ֑ב כִּ֝נִּ֗ים בְּכָל גְּבוּלָֽם

³¹ і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.

³² נָתַ֣ן גִּשְׁמֵיהֶ֣ם בָּרָ֑ד אֵ֖שׁ לֶהָב֣וֹת בְּאַרְצָֽם

³² І розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,

³³ וַיַּ֣ךְ גַּ֭פְנָם וּתְאֵנָתָ֑ם וַ֝יְשַׁבֵּ֗ר עֵ֣ץ גְּבוּלָֽם

³³ бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми...

³⁴ אָ֭מַר וַיָּבֹ֣א אַרְבֶּ֑ה וְ֝יֶ֗לֶק וְאֵ֣ין מִסְפָּֽר

³⁴ Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,

³⁵ וַיֹּ֣אכַל כָּל עֵ֣שֶׂב בְּאַרְצָ֑ם וַ֝יֹּ֗אכַל פְּרִ֣י אַדְמָתָֽם

³⁵ і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.

³⁶ וַיַּ֣ךְ כָּל בְּכ֣וֹר בְּאַרְצָ֑ם רֵ֝אשִׁ֗ית לְכָל אוֹנָֽם

³⁶ І божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них...

³⁷ וַֽ֭יּוֹצִיאֵם בְּכֶ֣סֶף וְזָהָ֑ב וְאֵ֖ין בִּשְׁבָטָ֣יו כּוֹשֵֽׁל

³⁷ І приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,

³⁸ שָׂמַ֣ח מִצְרַ֣יִם בְּצֵאתָ֑ם כִּֽי נָפַ֖ל פַּחְדָּ֣ם עֲלֵיהֶֽם

³⁸ і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. І через кривавий переступ земля посквернилась,

³⁹ פָּרַ֣שׂ עָנָ֣ן לְמָסָ֑ךְ וְ֝אֵ֗שׁ לְהָאִ֥יר לָֽיְלָה

³⁹ і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми...

⁴⁰ שָׁאַ֣ל וַיָּבֵ֣א שְׂלָ֑ו וְלֶ֥חֶם שָׁ֝מַ֗יִם יַשְׂבִּיעֵֽם

⁴⁰ І проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,

⁴¹ פָּ֣תַח צ֭וּר וַיָּז֣וּבוּ מָ֑יִם הָ֝לְכ֗וּ בַּצִּיּ֥וֹת נָהָֽר

⁴¹ і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,

⁴² כִּֽי זָ֭כַר אֶת דְּבַ֣ר קָדְשׁ֑וֹ אֶֽת אַבְרָהָ֥ם עַבְדּֽוֹ

⁴² і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку...

⁴³ וַיּוֹצִ֣א עַמּ֣וֹ בְשָׂשׂ֑וֹן בְּ֝רִנָּ֗ה אֶת בְּחִירָֽיו

⁴³ Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!

⁴⁴ וַיִּתֵּ֣ן לָ֭הֶם אַרְצ֣וֹת גּוֹיִ֑ם וַעֲמַ֖ל לְאֻמִּ֣ים יִירָֽשׁוּ

⁴⁴ Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,

⁴⁵ בַּעֲב֤וּר יִשְׁמְר֣וּ חֻ֭קָּיו וְתוֹרֹתָ֥יו יִנְצֹ֗רוּ הַֽלְלוּ יָֽהּ

⁴⁵ і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,