Псалми 34

¹ לְדָוִ֗ד בְּשַׁנּוֹת֣וֹ אֶת טַ֭עְמוֹ לִפְנֵ֣י אֲבִימֶ֑לֶךְ וַֽ֝יְגָרֲשֵׁ֗הוּ וַיֵּלַֽךְ אֲבָרֲכָ֣ה אֶת יְהוָ֣ה בְּכָל עֵ֑ת תָּ֝מִ֗יד תְּֽהִלָּת֥וֹ בְּפִֽי

¹ Давидів.

² בַּ֭יהוָה תִּתְהַלֵּ֣ל נַפְשִׁ֑י יִשְׁמְע֖וּ עֲנָוִ֣ים וְיִשְׂמָֽחוּ

² візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

³ גַּדְּל֣וּ לַיהוָ֣ה אִתִּ֑י וּנְרוֹמְמָ֖ה שְׁמ֣וֹ יַחְדָּֽו

³ Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

⁴ דָּרַ֣שְׁתִּי אֶת יְהוָ֣ה וְעָנָ֑נִי וּמִכָּל מְ֝גוּרוֹתַ֗י הִצִּילָֽנִי

⁴ Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

⁵ הִבִּ֣יטוּ אֵלָ֣יו וְנָהָ֑רוּ וּ֝פְנֵיהֶ֗ם אַל יֶחְפָּֽרוּ

⁵ Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

⁶ זֶ֤ה עָנִ֣י קָ֭רָא וַיהוָ֣ה שָׁמֵ֑עַ וּמִכָּל צָ֝רוֹתָ֗יו הוֹשִׁיעֽוֹ

⁶ нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

⁷ חֹנֶ֤ה מַלְאַךְ יְהוָ֓ה סָ֘בִ֤יב לִֽירֵאָ֗יו וַֽיְחַלְּצֵֽם

⁷ бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

⁸ טַעֲמ֣וּ וּ֭רְאוּ כִּי ט֣וֹב יְהוָ֑ה אַֽשְׁרֵ֥י הַ֝גֶּ֗בֶר יֶחֱסֶה בּֽוֹ

⁸ Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

⁹ יְר֣אוּ אֶת יְהוָ֣ה קְדֹשָׁ֑יו כִּי אֵ֥ין מַ֝חְס֗וֹר לִירֵאָֽיו

⁹ А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

¹⁰ כְּ֭פִירִים רָשׁ֣וּ וְרָעֵ֑בוּ וְדֹרְשֵׁ֥י יְ֝הוָ֗ה לֹא יַחְסְר֥וּ כָל טֽוֹב

¹⁰ Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

¹¹ לְֽכוּ בָ֭נִים שִׁמְעוּ לִ֑י יִֽרְאַ֥ת יְ֝הוָ֗ה אֲלַמֶּדְכֶֽם

¹¹ Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

¹² מִֽי הָ֭אִישׁ הֶחָפֵ֣ץ חַיִּ֑ים אֹהֵ֥ב יָ֝מִ֗ים לִרְא֥וֹת טֽוֹב

¹² віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

¹³ נְצֹ֣ר לְשׁוֹנְךָ֣ מֵרָ֑ע וּ֝שְׂפָתֶ֗יךָ מִדַּבֵּ֥ר מִרְמָֽה

¹³ А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

¹⁴ ס֣וּר מֵ֭רָע וַעֲשֵׂה ט֑וֹב בַּקֵּ֖שׁ שָׁל֣וֹם וְרָדְפֵֽהוּ

¹⁴ Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

¹⁵ עֵינֵ֣י יְ֭הוָה אֶל צַדִּיקִ֑ים וְ֝אָזְנָ֗יו אֶל שַׁוְעָתָֽם

¹⁵ А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

¹⁶ פְּנֵ֣י יְ֭הוָה בְּעֹ֣שֵׂי רָ֑ע לְהַכְרִ֖ית מֵאֶ֣רֶץ זִכְרָֽם

¹⁶ з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

¹⁷ צָעֲק֣וּ וַיהוָ֣ה שָׁמֵ֑עַ וּמִכָּל צָ֝רוֹתָ֗ם הִצִּילָֽם

¹⁷ Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

¹⁸ קָר֣וֹב יְ֭הוָה לְנִשְׁבְּרֵי לֵ֑ב וְֽאֶת דַּכְּאֵי ר֥וּחַ יוֹשִֽׁיעַ

¹⁸ Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

¹⁹ רַ֭בּוֹת רָע֣וֹת צַדִּ֑יק וּ֝מִכֻּלָּ֗ם יַצִּילֶ֥נּוּ יְהוָֽה

¹⁹ Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

²⁰ שֹׁמֵ֥ר כָּל עַצְמוֹתָ֑יו אַחַ֥ת מֵ֝הֵ֗נָּה לֹ֣א נִשְׁבָּֽרָה

²⁰ бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

²¹ תְּמוֹתֵ֣ת רָשָׁ֣ע רָעָ֑ה וְשֹׂנְאֵ֖י צַדִּ֣יק יֶאְשָֽׁמוּ

²¹ свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

²² פּוֹדֶ֣ה יְ֭הוָה נֶ֣פֶשׁ עֲבָדָ֑יו וְלֹ֥א יֶ֝אְשְׁמ֗וּ כָּֽל הַחֹסִ֥ים בּֽוֹ

²² Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!