Йов 5

¹ קְֽרָא נָ֭א הֲיֵ֣שׁ עוֹנֶ֑ךָּ וְאֶל מִ֖י מִקְּדֹשִׁ֣ים תִּפְנֶֽה

¹ Ану клич, чи є хто, щоб тобі відповів? І до кого з святих ти вдасися?

² כִּֽי לֶֽ֭אֱוִיל יַהֲרָג כָּ֑עַשׂ וּ֝פֹתֶ֗ה תָּמִ֥ית קִנְאָֽה

² Бо гнів побиває безглуздого, а заздрощі смерть завдають нерозумному!

³ אֲֽנִי רָ֭אִיתִי אֱוִ֣יל מַשְׁרִ֑ישׁ וָאֶקּ֖וֹב נָוֵ֣הוּ פִתְאֹֽם

³ Я бачив безумного, як він розсівся, та зараз оселя його спорохнявіла...

⁴ יִרְחֲק֣וּ בָנָ֣יו מִיֶּ֑שַׁע וְיִֽדַּכְּא֥וּ בַ֝שַּׁ֗עַר וְאֵ֣ין מַצִּֽיל

⁴ Від спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі!

⁵ אֲשֶׁ֤ר קְצִיר֨וֹ רָ֘עֵ֤ב יֹאכֵ֗ל וְאֶֽל מִצִּנִּ֥ים יִקָּחֵ֑הוּ וְשָׁאַ֖ף צַמִּ֣ים חֵילָֽם

⁵ Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!

⁶ כִּ֤י לֹא יֵצֵ֣א מֵעָפָ֣ר אָ֑וֶן וּ֝מֵאֲדָמָ֗ה לֹא יִצְמַ֥ח עָמָֽל

⁶ Бо нещастя виходить не з пороху, а горе росте не з землі,

⁷ כִּֽי אָ֭דָם לְעָמָ֣ל יוּלָּ֑ד וּבְנֵי רֶ֝֗שֶׁף יַגְבִּ֥יהוּ עֽוּף

⁷ бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти...

⁸ אוּלָ֗ם אֲ֭נִי אֶדְרֹ֣שׁ אֶל אֵ֑ל וְאֶל אֱ֝לֹהִ֗ים אָשִׂ֥ים דִּבְרָתִֽי

⁸ А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу,

⁹ עֹשֶׂ֣ה גְ֭דֹלוֹת וְאֵ֣ין חֵ֑קֶר נִ֝פְלָא֗וֹת עַד אֵ֥ין מִסְפָּֽר

⁹ Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа,

¹⁰ הַנֹּתֵ֣ן מָ֭טָר עַל פְּנֵי אָ֑רֶץ וְשֹׁ֥לֵֽחַ מַ֝יִם עַל פְּנֵ֥י חוּצֽוֹת

¹⁰ бо Він дає дощ на поверхню землі, і на поля посилає Він воду,

¹¹ לָשׂ֣וּם שְׁפָלִ֣ים לְמָר֑וֹם וְ֝קֹדְרִ֗ים שָׂ֣גְבוּ יֶֽשַׁע

¹¹ щоб поставить низьких на високе, і зміцнити спасіння засмучених.

¹² מֵ֭פֵר מַחְשְׁב֣וֹת עֲרוּמִ֑ים וְֽלֹא תַעֲשֶׂ֥ינָה יְ֝דֵיהֶ֗ם תּוּשִׁיָּֽה

¹² Він розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки,

¹³ לֹכֵ֣ד חֲכָמִ֣ים בְּעָרְמָ֑ם וַעֲצַ֖ת נִפְתָּלִ֣ים נִמְהָֽרָה

¹³ Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає,

¹⁴ יוֹמָ֥ם יְפַגְּשׁוּ חֹ֑שֶׁךְ וְ֝כַלַּ֗יְלָה יְֽמַשְׁשׁ֥וּ בַֽצָּהֳרָֽיִם

¹⁴ вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!...

¹⁵ וַיֹּ֣שַׁע מֵ֭חֶרֶב מִפִּיהֶ֑ם וּמִיַּ֖ד חָזָ֣ק אֶבְיֽוֹן

¹⁵ І Він від меча урятовує бідного, а з міцної руки бідаря,

¹⁶ וַתְּהִ֣י לַדַּ֣ל תִּקְוָ֑ה וְ֝עֹלָ֗תָה קָ֣פְצָה פִּֽיהָ

¹⁶ і стається надія нужденному, і замкнула уста свої кривда!

¹⁷ הִנֵּ֤ה אַשְׁרֵ֣י אֱ֭נוֹשׁ יוֹכִחֶ֣נּֽוּ אֱל֑וֹהַּ וּמוּסַ֥ר שַׁ֝דַּ֗י אַל תִּמְאָֽס

¹⁷ Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари:

¹⁸ כִּ֤י ה֣וּא יַכְאִ֣יב וְיֶחְבָּ֑שׁ יִ֝מְחַ֗ץ וידו וְיָדָ֥יו תִּרְפֶּֽינָה

¹⁸ Бо Він рану завдасть і перев’яже, Він ламає й вигоюють руки Його!

¹⁹ בְּשֵׁ֣שׁ צָ֭רוֹת יַצִּילֶ֑ךָּ וּבְשֶׁ֓בַע לֹא יִגַּ֖ע בְּךָ֣ רָֽע

¹⁹ В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло:

²⁰ בְּ֭רָעָב פָּֽדְךָ֣ מִמָּ֑וֶת וּ֝בְמִלְחָמָ֗ה מִ֣ידֵי חָֽרֶב

²⁰ Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча.

²¹ בְּשׁ֣וֹט לָ֭שׁוֹן תֵּחָבֵ֑א וְֽלֹא תִירָ֥א מִ֝שֹּׁ֗ד כִּ֣י יָבֽוֹא

²¹ Як бич язика запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як прийде вона.

²² לְשֹׁ֣ד וּלְכָפָ֣ן תִּשְׂחָ֑ק וּֽמֵחַיַּ֥ת הָ֝אָ֗רֶץ אַל תִּירָֽא

²² З насилля та з голоду будеш сміятись, а земної звірини не бійся.

²³ כִּ֤י עִם אַבְנֵ֣י הַשָּׂדֶ֣ה בְרִיתֶ֑ךָ וְחַיַּ֥ת הַ֝שָּׂדֶ֗ה הָשְׁלְמָה לָֽךְ

²³ Бо з камінням на полі є в тебе умова, і звір польовий примирився з тобою.

²⁴ וְֽ֭יָדַעְתָּ כִּי שָׁל֣וֹם אָהֳלֶ֑ךָ וּֽפָקַדְתָּ֥ נָ֝וְךָ וְלֹ֣א תֶחֱטָֽא

²⁴ І довідаєшся, що намет твій спокійний, і переглянеш домівку свою, і не знайдеш у ній недостатку.

²⁵ וְֽ֭יָדַעְתָּ כִּי רַ֣ב זַרְעֶ֑ךָ וְ֝צֶאֱצָאֶ֗יךָ כְּעֵ֣שֶׂב הָאָֽרֶץ

²⁵ І довідаєшся, що численне насіння твоє, а нащадки твої як трава на землі!

²⁶ תָּב֣וֹא בְכֶ֣לַח אֱלֵי קָ֑בֶר כַּעֲל֖וֹת גָּדִ֣ישׁ בְּעִתּֽוֹ

²⁶ І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, як збіжжя доспіле ввіходить до клуні за часу свого!

²⁷ הִנֵּה זֹ֭את חֲקַרְנ֥וּהָ כֶּֽן הִ֑יא שְׁ֝מָעֶ֗נָּה וְאַתָּ֥ה דַֽע לָֽךְ

²⁷ Отож, дослідили ми це й воно так, послухай цього, й зрозумій собі все!