Йов 4

¹ וַ֭יַּעַן אֱלִיפַ֥ז הַֽתֵּימָנִ֗י וַיֹּאמַֽר

¹ І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

² הֲנִסָּ֬ה דָבָ֣ר אֵלֶ֣יךָ תִּלְאֶ֑ה וַעְצֹ֥ר בְּ֝מִלִּ֗ין מִ֣י יוּכָֽל

² Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?

³ הִ֭נֵּה יִסַּ֣רְתָּ רַבִּ֑ים וְיָדַ֖יִם רָפ֣וֹת תְּחַזֵּֽק

³ Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,

⁴ כּ֭וֹשֵׁל יְקִימ֣וּן מִלֶּ֑יךָ וּבִרְכַּ֖יִם כֹּרְע֣וֹת תְּאַמֵּֽץ

⁴ того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!

⁵ כִּ֤י עַתָּ֨ה תָּב֣וֹא אֵלֶ֣יךָ וַתֵּ֑לֶא תִּגַּ֥ע עָ֝דֶ֗יךָ וַתִּבָּהֵֽל

⁵ А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...

⁶ הֲלֹ֣א יִ֭רְאָתְךָ כִּסְלָתֶ֑ךָ תִּ֝קְוָתְךָ֗ וְתֹ֣ם דְּרָכֶֽיךָ

⁶ Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?

⁷ זְכָר נָ֗א מִ֤י ה֣וּא נָקִ֣י אָבָ֑ד וְ֝אֵיפֹ֗ה יְשָׁרִ֥ים נִכְחָֽדוּ

⁷ Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?

⁸ כַּאֲשֶׁ֣ר רָ֭אִיתִי חֹ֣רְשֵׁי אָ֑וֶן וְזֹרְעֵ֖י עָמָ֣ל יִקְצְרֻֽהוּ

⁸ Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:

⁹ מִנִּשְׁמַ֣ת אֱל֣וֹהַ יֹאבֵ֑דוּ וּמֵר֖וּחַ אַפּ֣וֹ יִכְלֽוּ

⁹ вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!

¹⁰ שַׁאֲגַ֣ת אַ֭רְיֵה וְק֣וֹל שָׁ֑חַל וְשִׁנֵּ֖י כְפִירִ֣ים נִתָּֽעוּ

¹⁰ Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.

¹¹ לַ֭יִשׁ אֹבֵ֣ד מִבְּלִי טָ֑רֶף וּבְנֵ֥י לָ֝בִ֗יא יִתְפָּרָֽדוּ

¹¹ Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.

¹² וְ֭אֵלַי דָּבָ֣ר יְגֻנָּ֑ב וַתִּקַּ֥ח אָ֝זְנִ֗י שֵׁ֣מֶץ מֶֽנְהֽוּ

¹² І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.

¹³ בִּ֭שְׂעִפִּים מֵחֶזְיֹנ֣וֹת לָ֑יְלָה בִּנְפֹ֥ל תַּ֝רְדֵּמָ֗ה עַל אֲנָשִֽׁים

¹³ У роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,

¹⁴ פַּ֣חַד קְ֭רָאַנִי וּרְעָדָ֑ה וְרֹ֖ב עַצְמוֹתַ֣י הִפְחִֽיד

¹⁴ спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,

¹⁵ וְ֭רוּחַ עַל פָּנַ֣י יַחֲלֹ֑ף תְּ֝סַמֵּ֗ר שַֽׂעֲרַ֥ת בְּשָׂרִֽי

¹⁵ і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...

¹⁶ יַעֲמֹ֤ד וְֽלֹא אַכִּ֬יר מַרְאֵ֗הוּ תְּ֭מוּנָה לְנֶ֣גֶד עֵינָ֑י דְּמָמָ֖ה וָק֣וֹל אֶשְׁמָֽע

¹⁶ Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:

¹⁷ הַֽ֭אֱנוֹשׁ מֵאֱל֣וֹהַ יִצְדָּ֑ק אִ֥ם מֵ֝עֹשֵׂ֗הוּ יִטְהַר גָּֽבֶר

¹⁷ Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?

¹⁸ הֵ֣ן בַּ֭עֲבָדָיו לֹ֣א יַאֲמִ֑ין וּ֝בְמַלְאָכָ֗יו יָשִׂ֥ים תָּהֳלָֽה

¹⁸ Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!

¹⁹ אַ֤ף שֹׁכְנֵ֬י בָֽתֵּי חֹ֗מֶר אֲשֶׁר בֶּעָפָ֥ר יְסוֹדָ֑ם יְ֝דַכְּא֗וּם לִפְנֵי עָֽשׁ

¹⁹ Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!

²⁰ מִבֹּ֣קֶר לָעֶ֣רֶב יֻכַּ֑תּוּ מִבְּלִ֥י מֵ֝שִׂ֗ים לָנֶ֥צַח יֹאבֵֽדוּ

²⁰ Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...

²¹ הֲלֹא נִסַּ֣ע יִתְרָ֣ם בָּ֑ם יָ֝מ֗וּתוּ וְלֹ֣א בְחָכְמָֽה

²¹ Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...