Псалми 88

¹ Навчальна пісня Етана езрахеяннина.

² Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!

³ Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.

⁴ Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:

⁵ Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.

⁶ І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,

⁷ бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?

⁸ Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!

⁹ Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!

¹⁰ Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.

¹¹ Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.

¹² Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!

¹³ Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.

¹⁴ Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!

¹⁵ Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!

¹⁶ Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!

¹⁷ Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,

¹⁸ бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,

¹⁹ бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!

²⁰ Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об’явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:

²¹ знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,

²² щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!

²³ Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,

²⁴ його ворогів поб’ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!

²⁵ із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,

²⁶ і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.

²⁷ Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!

²⁸ Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.

²⁹ Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,

³⁰ і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!

³¹ Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,

³² коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,

³³ тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!

³⁴ А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,

³⁵ не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!

³⁶ Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:

³⁷ повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,

³⁸ як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.

³⁹ А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,

⁴⁰ Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,

⁴¹ всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...

⁴² Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...

⁴³ Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,

⁴⁴ і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...

⁴⁵ Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,

⁴⁶ скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.

⁴⁷ Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?

⁴⁸ Пам’ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?

⁴⁹ Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.

⁵⁰ Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?

⁵¹ Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,

⁵² якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять!

⁵³ Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!