Псалми 105

¹ Алілуя!

Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

² Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?

³ Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!

⁴ Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,

⁵ щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!

⁶ Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...

⁷ Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.

⁸ Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.

⁹ Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...

¹⁰ І Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,

¹¹ і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!

¹² Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.

¹³ Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,

¹⁴ і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,

¹⁵ і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу...

¹⁶ Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.

¹⁷ Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,

¹⁸ і огонь запалав на їхніх зборах, і полум’я те попалило безбожних...

¹⁹ Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,

²⁰ і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,

²¹ забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,

²² у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...

²³ І сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!

²⁴ Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,

²⁵ і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.

²⁶ І Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,

²⁷ і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!

²⁸ і служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,

²⁹ і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!

³⁰ і встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,

³¹ і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.

³² І розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,

³³ бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми...

³⁴ Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,

³⁵ і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.

³⁶ І божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них...

³⁷ І приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,

³⁸ і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. І через кривавий переступ земля посквернилась,

³⁹ і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми...

⁴⁰ І проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,

⁴¹ і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,

⁴² і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку...

⁴³ Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!

⁴⁴ Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,

⁴⁵ і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,

⁴⁶ і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!

⁴⁷ Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!

⁴⁸ Благословенний Господь, Бог ізраїлів звіку й навіки! і ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!