Захарій 2

¹ וָאֶשָּׂ֥א עֵינַ֛י וָאֵ֖רֶא וְהִנֵּה אִ֑ישׁ וּבְיָד֖וֹ חֶ֥בֶל מִדָּֽה

¹ І звів я очі свої, та й побачив, аж ось чотири роги.

² וָאֹמַ֕ר אָ֖נָה אַתָּ֣ה הֹלֵ֑ךְ וַיֹּ֣אמֶר אֵלַ֗י לָמֹד֙ אֶת יְר֣וּשָׁלִַ֔ם לִרְא֥וֹת כַּמָּֽה רָחְבָּ֖הּ וְכַמָּ֥ה אָרְכָּֽהּ

² І запитав я Ангола, що говорив зо мною: Що це? А він відказав мені: Це ті роги, що розпорошили Юду й Ізраїля та Єрусалим.

³ וְהִנֵּ֗ה הַמַּלְאָ֛ךְ הַדֹּבֵ֥ר בִּ֖י יֹצֵ֑א וּמַלְאָ֣ךְ אַחֵ֔ר יֹצֵ֖א לִקְרָאתֽוֹ

³ І Господь показав мені чотирьох майстрів.

⁴ וַיֹּ֣אמֶר אֵלָ֔ו רֻ֗ץ דַּבֵּ֛ר אֶל הַנַּ֥עַר הַלָּ֖ז לֵאמֹ֑ר פְּרָזוֹת֙ תֵּשֵׁ֣ב יְרוּשָׁלִַ֔ם מֵרֹ֥ב אָדָ֛ם וּבְהֵמָ֖ה בְּתוֹכָֽהּ

⁴ І запитав я: Що вони приходять зробити? А Він відказав, говорячи: Це ті роги, що розпорошили Юду, так що ніхто не підвів голови. А ці прийшли настрашити їх, щоб скинути роги тих народів, що підносять рога проти Юдиного краю, щоб його розпорошити.

⁵ וַאֲנִ֤י אֶֽהְיֶה לָּהּ֙ נְאֻם יְהוָ֔ה ח֥וֹמַת אֵ֖שׁ סָבִ֑יב וּלְכָב֖וֹד אֶֽהְיֶ֥ה בְתוֹכָֽהּ

⁵ І звів я очі свої, та й побачив, аж ось чотири роги.

⁶ ה֣וֹי ה֗וֹי וְנֻ֛סוּ מֵאֶ֥רֶץ צָפ֖וֹן נְאֻם יְהוָ֑ה כִּ֠י כְּאַרְבַּ֞ע רוּח֧וֹת הַשָּׁמַ֛יִם פֵּרַ֥שְׂתִּי אֶתְכֶ֖ם נְאֻם יְהוָֽה

⁶ І сказав я: Куди ти йдеш? А він відказав мені: Щоб зміряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина його та яка довжина його.

⁷ ה֥וֹי צִיּ֖וֹן הִמָּלְטִ֑י יוֹשֶׁ֖בֶת בַּת בָּבֶֽל

⁷ Аж ось Ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший.

⁸ כִּ֣י כֹ֣ה אָמַר֮ יְהוָ֣ה צְבָאוֹת֒ אַחַ֣ר כָּב֔וֹד שְׁלָחַ֕נִי אֶל הַגּוֹיִ֖ם הַשֹּׁלְלִ֣ים אֶתְכֶ֑ם כִּ֚י הַנֹּגֵ֣עַ בָּכֶ֔ם נֹגֵ֖עַ בְּבָבַ֥ת עֵינֽוֹ

⁸ І сказав він до нього: Біжи, говори цьому юнакові, кажучи: Невкріплений буде Єрусалим через многість людей та худоби в середині його.

⁹ כִּ֠י הִנְנִ֨י מֵנִ֤יף אֶת יָדִי֙ עֲלֵיהֶ֔ם וְהָי֥וּ שָׁלָ֖ל לְעַבְדֵיהֶ֑ם וִֽידַעְתֶּ֕ם כִּֽי יְהוָ֥ה צְבָא֖וֹת שְׁלָחָֽנִי

⁹ А Я стану для нього, говорить Господь, огняним муром навколо, і стану славою в середині його.

¹⁰ רָנִּ֥י וְשִׂמְחִ֖י בַּת צִיּ֑וֹן כִּ֧י הִנְנִי בָ֛א וְשָׁכַנְתִּ֥י בְתוֹכֵ֖ךְ נְאֻם יְהוָֽה

¹⁰ Горе, горе, втікайте з північного краю, говорить Господь, бо на чотири небесні вітри розпорошу Я вас, промовляє Господь.

¹¹ וְנִלְווּ֩ גוֹיִ֨ם רַבִּ֤ים אֶל יְהוָה֙ בַּיּ֣וֹם הַה֔וּא וְהָ֥יוּ לִ֖י לְעָ֑ם וְשָׁכַנְתִּ֣י בְתוֹכֵ֔ךְ וְיָדַ֕עַתְּ כִּי יְהוָ֥ה צְבָא֖וֹת שְׁלָחַ֥נִי אֵלָֽיִךְ

¹¹ Горе, втікай до Сіону, мешканко дочки Вавилону!

¹² וְנָחַ֨ל יְהוָ֤ה אֶת יְהוּדָה֙ חֶלְק֔וֹ עַ֖ל אַדְמַ֣ת הַקֹּ֑דֶשׁ וּבָחַ֥ר ע֖וֹד בִּירוּשָׁלִָֽם

¹² Бо так промовляє Господь Саваот: Для слави послав Він мене до народів, що вас грабували, бо хто вас доторкується, той доторкується до зірця Його ока.

¹³ הַ֥ס כָּל בָּשָׂ֖ר מִפְּנֵ֣י יְהוָ֑ה כִּ֥י נֵע֖וֹר מִמְּע֥וֹן קָדְשֽׁוֹ

¹³ Бо ось тільки махну Я своєю рукою на них, і для їхніх рабів вони здобиччю стануть, і пізнаєте ви, що Господь Саваот мене вислав.