Приповісті 30

¹ דִּבְרֵ֤י אָג֥וּר בִּן יָקֶ֗ה הַמַּ֫שָּׂ֥א נְאֻ֣ם הַ֭גֶּבֶר לְאִֽיתִיאֵ֑ל לְאִ֖יתִיאֵ֣ל וְאֻכָֽל

¹ Слова Агура, Якеєвого сина, массеянина: Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, і змучився я!

² כִּ֤י בַ֣עַר אָנֹכִ֣י מֵאִ֑ישׁ וְלֹֽא בִינַ֖ת אָדָ֣ם לִֽי

² Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,

³ וְלֹֽא לָמַ֥דְתִּי חָכְמָ֑ה וְדַ֖עַת קְדֹשִׁ֣ים אֵדָֽע

³ і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих...

⁴ מִ֤י עָלָֽה שָׁמַ֨יִם וַיֵּרַ֡ד מִ֤י אָֽסַף ר֨וּחַ בְּחָפְנָ֡יו מִ֤י צָֽרַר מַ֨יִם בַּשִּׂמְלָ֗ה מִ֭י הֵקִ֣ים כָּל אַפְסֵי אָ֑רֶץ מַה שְּׁמ֥וֹ וּמַֽה שֶּׁם בְּ֝נ֗וֹ כִּ֣י תֵדָֽע

⁴ Хто на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв’язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?

⁵ כָּל אִמְרַ֣ת אֱל֣וֹהַּ צְרוּפָ֑ה מָגֵ֥ן ה֝֗וּא לַֽחֹסִ֥ים בּֽוֹ

⁵ Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.

⁶ אַל תּ֥וֹסְףְּ עַל דְּבָרָ֑יו פֶּן יוֹכִ֖יחַ בְּךָ֣ וְנִכְזָֽבְתָּ

⁶ До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.

⁷ שְׁ֭תַּיִם שָׁאַ֣לְתִּי מֵאִתָּ֑ךְ אַל תִּמְנַ֥ע מִ֝מֶּ֗נִּי בְּטֶ֣רֶם אָמֽוּת

⁷ Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру:

⁸ שָׁ֤וְא וּֽדְבַר כָּזָ֡ב הַרְחֵ֬ק מִמֶּ֗נִּי רֵ֣אשׁ וָ֭עֹשֶׁר אַל תִּֽתֶּן לִ֑י הַ֝טְרִיפֵ֗נִי לֶ֣חֶם חֻקִּֽי

⁸ віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним,

⁹ פֶּ֥ן אֶשְׂבַּ֨ע וְכִחַשְׁתִּי֮ וְאָמַ֗רְתִּי מִ֥י יְה֫וָ֥ה וּפֶֽן אִוָּרֵ֥שׁ וְגָנַ֑בְתִּי וְ֝תָפַ֗שְׂתִּי שֵׁ֣ם אֱלֹהָֽי

⁹ щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім’я мого Бога.

¹⁰ אַל תַּלְשֵׁ֣ן עֶ֭בֶד אֶל אדנו אֲדֹנָ֑יו פֶּֽן יְקַלֶּלְךָ֥ וְאָשָֽׁמְתָּ

¹⁰ Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.

¹¹ דּ֭וֹר אָבִ֣יו יְקַלֵּ֑ל וְאֶת אִ֝מּ֗וֹ לֹ֣א יְבָרֵֽךְ

¹¹ Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,

¹² דּ֭וֹר טָה֣וֹר בְּעֵינָ֑יו וּ֝מִצֹּאָת֗וֹ לֹ֣א רֻחָֽץ

¹² покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,

¹³ דּ֭וֹר מָה רָמ֣וּ עֵינָ֑יו וְ֝עַפְעַפָּ֗יו יִנָּשֵֽׂאוּ

¹³ покоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!

¹⁴ דּ֤וֹר חֲרָב֣וֹת שִׁנָּיו֮ וּֽמַאֲכָל֪וֹת מְֽתַלְּעֹ֫תָ֥יו לֶאֱכֹ֣ל עֲנִיִּ֣ים מֵאֶ֑רֶץ וְ֝אֶבְיוֹנִ֗ים מֵאָדָֽם

¹⁴ Покоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!

¹⁵ לַֽעֲלוּקָ֨ה שְׁתֵּ֥י בָנוֹת֮ הַ֤ב הַ֥ב שָׁל֣וֹשׁ הֵ֭נָּה לֹ֣א תִשְׂבַּ֑עְנָה אַ֝רְבַּ֗ע לֹא אָ֥מְרוּ הֽוֹן

¹⁵ Дві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить:

¹⁶ שְׁאוֹל֮ וְעֹ֪צֶ֫ר רָ֥חַם אֶ֭רֶץ לֹא שָׂ֣בְעָה מַּ֑יִם וְ֝אֵ֗שׁ לֹא אָ֥מְרָה הֽוֹן

¹⁶ шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь!

¹⁷ עַ֤יִן תִּֽלְעַ֣ג לְאָב֮ וְתָב֪וּז לִֽיקֲּהַ֫ת אֵ֥ם יִקְּר֥וּהָ עֹרְבֵי נַ֑חַל וְֽיֹאכְל֥וּהָ בְנֵי נָֽשֶׁר

¹⁷ Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!

¹⁸ שְׁלֹשָׁ֣ה הֵ֭מָּה נִפְלְא֣וּ מִמֶּ֑נִּי וארבע וְ֝אַרְבָּעָ֗ה לֹ֣א יְדַעְתִּֽים

¹⁸ Три речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю:

¹⁹ דֶּ֤רֶךְ הַנֶּ֨שֶׁר בַּשָּׁמַיִם֮ דֶּ֥רֶךְ נָחָ֗שׁ עֲלֵ֫י צ֥וּר דֶּֽרֶךְ אֳנִיָּ֥ה בְלֶב יָ֑ם וְדֶ֖רֶךְ גֶּ֣בֶר בְּעַלְמָֽה

¹⁹ дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!...

²⁰ כֵּ֤ן דֶּ֥רֶךְ אִשָּׁ֗ה מְנָ֫אָ֥פֶת אָ֭כְלָה וּמָ֣חֲתָה פִ֑יהָ וְ֝אָמְרָ֗ה לֹֽא פָעַ֥לְתִּי אָֽוֶן

²⁰ Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!...

²¹ תַּ֣חַת שָׁ֭לוֹשׁ רָ֣גְזָה אֶ֑רֶץ וְתַ֥חַת אַ֝רְבַּ֗ע לֹא תוּכַ֥ל שְׂאֵֽת

²¹ Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:

²² תַּֽחַת עֶ֭בֶד כִּ֣י יִמְל֑וֹךְ וְ֝נָבָ֗ל כִּ֣י יִֽשְׂבַּֽע לָֽחֶם

²² під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться,

²³ תַּ֣חַת שְׂ֭נוּאָה כִּ֣י תִבָּעֵ֑ל וְ֝שִׁפְחָ֗ה כִּֽי תִירַ֥שׁ גְּבִרְתָּֽהּ

²³ під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!...

²⁴ אַרְבָּ֣עָה הֵ֭ם קְטַנֵּי אָ֑רֶץ וְ֝הֵ֗מָּה חֲכָמִ֥ים מְחֻכָּמִֽים

²⁴ Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі:

²⁵ הַ֭נְּמָלִים עַ֣ם לֹא עָ֑ז וַיָּכִ֖ינוּ בַקַּ֣יִץ לַחְמָֽם

²⁵ мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом;

²⁶ שְׁ֭פַנִּים עַ֣ם לֹא עָצ֑וּם וַיָּשִׂ֖ימוּ בַסֶּ֣לַע בֵּיתָֽם

²⁶ борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;

²⁷ מֶ֭לֶךְ אֵ֣ין לָאַרְבֶּ֑ה וַיֵּצֵ֖א חֹצֵ֣ץ כֻּלּֽוֹ

²⁷ немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить;

²⁸ שְׂ֭מָמִית בְּיָדַ֣יִם תְּתַפֵּ֑שׂ וְ֝הִ֗יא בְּהֵ֣יכְלֵי מֶֽלֶךְ

²⁸ павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських!

²⁹ שְׁלֹשָׁ֣ה הֵ֭מָּה מֵיטִ֣יבֵי צָ֑עַד וְ֝אַרְבָּעָ֗ה מֵיטִ֥בֵי לָֽכֶת

²⁹ Добре ступають ці троє, і добре ходять чотири:

³⁰ לַ֭יִשׁ גִּבּ֣וֹר בַּבְּהֵמָ֑ה וְלֹא יָ֝שׁ֗וּב מִפְּנֵי כֹֽל

³⁰ лев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким,

³¹ זַרְזִ֣יר מָתְנַ֣יִם אוֹ תָ֑יִשׁ וּ֝מֶ֗לֶךְ אַלְק֥וּם עִמּֽוֹ

³¹ осідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо!

³² אִם נָבַ֥לְתָּ בְהִתְנַשֵּׂ֑א וְאִם זַ֝מּ֗וֹתָ יָ֣ד לְפֶֽה

³² Якщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, то руку на уста!

³³ כִּ֤י מִ֪יץ חָלָ֡ב י֘וֹצִ֤יא חֶמְאָ֗ה וּֽמִיץ אַ֭ף י֣וֹצִיא דָ֑ם וּמִ֥יץ אַ֝פַּ֗יִם י֣וֹצִיא רִֽיב

³³ Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку.