Приповісті 23

¹ כִּֽי תֵ֭שֵׁב לִלְח֣וֹם אֶת מוֹשֵׁ֑ל בִּ֥ין תָּ֝בִ֗ין אֶת אֲשֶׁ֥ר לְפָנֶֽיךָ

¹ Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,

² וְשַׂמְתָּ֣ שַׂכִּ֣ין בְּלֹעֶ֑ךָ אִם בַּ֖עַל נֶ֣פֶשׁ אָֽתָּה

² і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:

³ אַל תִּ֭תְאָו לְמַטְעַמּוֹתָ֑יו וְ֝ה֗וּא לֶ֣חֶם כְּזָבִֽים

³ не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!

⁴ אַל תִּיגַ֥ע לְֽהַעֲשִׁ֑יר מִֽבִּינָתְךָ֥ חֲדָֽל

⁴ Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,

⁵ התעוף הֲתָ֤עִיף עֵינֶ֥יךָ בּ֗וֹ וְֽאֵ֫ינֶ֥נּוּ כִּ֤י עָשֹׂ֣ה יַעֲשֶׂה לּ֣וֹ כְנָפַ֑יִם כְּ֝נֶ֗שֶׁר ועיף יָע֥וּף הַשָּׁמָֽיִם

⁵ свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...

⁶ אַל תִּלְחַ֗ם אֶת לֶ֭חֶם רַ֣ע עָ֑יִן וְאַל תתאו תִּ֝תְאָ֗יו לְמַטְעַמֹּתָֽיו

⁶ Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,

⁷ כִּ֤י כְּמוֹ שָׁעַ֥ר בְּנַפְשׁ֗וֹ כֶּ֫ן ה֥וּא אֱכֹ֣ל וּ֭שְׁתֵה יֹ֣אמַר לָ֑ךְ וְ֝לִבּ֗וֹ בַּל עִמָּֽךְ

⁷ бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,

⁸ פִּֽתְּךָ אָכַ֥לְתָּ תְקִיאֶ֑נָּה וְ֝שִׁחַ֗תָּ דְּבָרֶ֥יךָ הַנְּעִימִֽים

⁸ той кавалок, якого ти з’їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!

⁹ בְּאָזְנֵ֣י כְ֭סִיל אַל תְּדַבֵּ֑ר כִּֽי יָ֝ב֗וּז לְשֵׂ֣כֶל מִלֶּֽיךָ

⁹ Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.

¹⁰ אַל תַּ֭סֵּג גְּב֣וּל עוֹלָ֑ם וּבִשְׂדֵ֥י יְ֝תוֹמִ֗ים אַל תָּבֹֽא

¹⁰ Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,

¹¹ כִּֽי גֹאֲלָ֥ם חָזָ֑ק הֽוּא יָרִ֖יב אֶת רִיבָ֣ם אִתָּֽךְ

¹¹ бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!

¹² הָבִ֣יאָה לַמּוּסָ֣ר לִבֶּ֑ךָ וְ֝אָזְנֶ֗ךָ לְאִמְרֵי דָֽעַת

¹² Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.

¹³ אַל תִּמְנַ֣ע מִנַּ֣עַר מוּסָ֑ר כִּֽי תַכֶּ֥נּוּ בַ֝שֵּׁ֗בֶט לֹ֣א יָמֽוּת

¹³ Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб’єш його, не помре:

¹⁴ אַ֭תָּה בַּשֵּׁ֣בֶט תַּכֶּ֑נּוּ וְ֝נַפְשׁ֗וֹ מִשְּׁא֥וֹל תַּצִּֽיל

¹⁴ ти різкою виб’єш його, і душу його від шеолу врятуєш.

¹⁵ בְּ֭נִי אִם חָכַ֣ם לִבֶּ֑ךָ יִשְׂמַ֖ח לִבִּ֣י גַם אָֽנִי

¹⁵ Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

¹⁶ וְתַעְלֹ֥זְנָה כִלְיוֹתָ֑י בְּדַבֵּ֥ר שְׂ֝פָתֶ֗יךָ מֵישָׁרִֽים

¹⁶ і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.

¹⁷ אַל יְקַנֵּ֣א לִ֭בְּךָ בַּֽחַטָּאִ֑ים כִּ֥י אִם בְּיִרְאַת יְ֝הוָ֗ה כָּל הַיּֽוֹם

¹⁷ Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,

¹⁸ כִּ֭י אִם יֵ֣שׁ אַחֲרִ֑ית וְ֝תִקְוָתְךָ֗ לֹ֣א תִכָּרֵֽת

¹⁸ бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.

¹⁹ שְׁמַע אַתָּ֣ה בְנִ֣י וַחֲכָ֑ם וְאַשֵּׁ֖ר בַּדֶּ֣רֶךְ לִבֶּֽךָ

¹⁹ Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

²⁰ אַל תְּהִ֥י בְסֹֽבְאֵי יָ֑יִן בְּזֹלֲלֵ֖י בָשָׂ֣ר לָֽמוֹ

²⁰ Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м’ясо собі пожирають,

²¹ כִּי סֹבֵ֣א וְ֭זוֹלֵל יִוָּרֵ֑שׁ וּ֝קְרָעִ֗ים תַּלְבִּ֥ישׁ נוּמָֽה

²¹ бо п’яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.

²² שְׁמַ֣ע לְ֭אָבִיךָ זֶ֣ה יְלָדֶ֑ךָ וְאַל תָּ֝ב֗וּז כִּֽי זָקְנָ֥ה אִמֶּֽךָ

²² Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.

²³ אֱמֶ֣ת קְ֭נֵה וְאַל תִּמְכֹּ֑ר חָכְמָ֖ה וּמוּסָ֣ר וּבִינָֽה

²³ Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.

²⁴ גול גִּ֣יל יגול יָ֭גִיל אֲבִ֣י צַדִּ֑יק יולד וְיוֹלֵ֥ד חָ֝כָ֗ם וישמח יִשְׂמַח בּֽוֹ

²⁴ Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.

²⁵ יִֽשְׂמַח אָבִ֥יךָ וְאִמֶּ֑ךָ וְ֝תָגֵ֗ל יֽוֹלַדְתֶּֽךָ

²⁵ Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.

²⁶ תְּנָֽה בְנִ֣י לִבְּךָ֣ לִ֑י וְ֝עֵינֶ֗יךָ דְּרָכַ֥י תרצנה תִּצֹּֽרְנָה

²⁶ Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.

²⁷ כִּֽי שׁוּחָ֣ה עֲמֻקָּ֣ה זוֹנָ֑ה וּבְאֵ֥ר צָ֝רָ֗ה נָכְרִיָּֽה

²⁷ Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.

²⁸ אַף הִ֭יא כְּחֶ֣תֶף תֶּֽאֱרֹ֑ב וּ֝בוֹגְדִ֗ים בְּאָדָ֥ם תּוֹסִֽף

²⁸ І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.

²⁹ לְמִ֨י א֥וֹי לְמִ֪י אֲב֡וֹי לְמִ֤י מדונים מִדְיָנִ֨ים לְמִ֥י שִׂ֗יחַ לְ֭מִי פְּצָעִ֣ים חִנָּ֑ם לְ֝מִ֗י חַכְלִל֥וּת עֵינָֽיִם

²⁹ В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?

³⁰ לַֽמְאַחֲרִ֥ים עַל הַיָּ֑יִן לַ֝בָּאִ֗ים לַחְקֹ֥ר מִמְסָֽךְ

³⁰ У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.

³¹ אַל תֵּ֥רֶא יַיִן֮ כִּ֪י יִתְאַ֫דָּ֥ם כִּֽי יִתֵּ֣ן בכיס בַּכּ֣וֹס עֵינ֑וֹ יִ֝תְהַלֵּ֗ךְ בְּמֵישָׁרִֽים

³¹ Не дивись на вино, як воно рум’яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,

³² אַ֭חֲרִיתוֹ כְּנָחָ֣שׁ יִשָּׁ֑ךְ וּֽכְצִפְעֹנִ֥י יַפְרִֽשׁ

³² кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,

³³ עֵ֭ינֶיךָ יִרְא֣וּ זָר֑וֹת וְ֝לִבְּךָ֗ יְדַבֵּ֥ר תַּהְפֻּכֽוֹת

³³ пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...

³⁴ וְ֭הָיִיתָ כְּשֹׁכֵ֣ב בְּלֶב יָ֑ם וּ֝כְשֹׁכֵ֗ב בְּרֹ֣אשׁ חִבֵּֽל

³⁴ І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.

³⁵ הִכּ֥וּנִי בַל חָלִיתִי֮ הֲלָמ֗וּנִי בַּל יָ֫דָ֥עְתִּי מָתַ֥י אָקִ֑יץ א֝וֹסִ֗יף אֲבַקְשֶׁ֥נּוּ עֽוֹד

³⁵ І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...