Ісая 23

¹ מַשָּׂ֖א צֹ֑ר הֵילִ֣ילוּ אֳנִיּ֣וֹת תַּרְשִׁ֗ישׁ כִּֽי שֻׁדַּ֤ד מִבַּ֨יִת֙ מִבּ֔וֹא מֵאֶ֥רֶץ כִּתִּ֖ים נִגְלָה לָֽמוֹ

¹ Пророцтво про Тир. Голосіть, кораблі Таршішу, бо Тир поруйнований: без домів і без входу з кіттейського краю... Так було їм відкрито.

² דֹּ֖מּוּ יֹ֣שְׁבֵי אִ֑י סֹחֵ֥ר צִיד֛וֹן עֹבֵ֥ר יָ֖ם מִלְאֽוּךְ

² Замовчіте, мешканці надмор’я! Сидонські купці, які морем пливуть, тебе переповнили.

³ וּבְמַ֤יִם רַבִּים֙ זֶ֣רַע שִׁחֹ֔ר קְצִ֥יר יְא֖וֹר תְּבֽוּאָתָ֑הּ וַתְּהִ֖י סְחַ֥ר גּוֹיִֽם

³ І насіння Шіхору у водах великих, жниво Ріки то набуток його, і народам він став за торговицю.

⁴ בּ֣וֹשִׁי צִיד֔וֹן כִּֽי אָמַ֣ר יָ֔ם מָע֥וֹז הַיָּ֖ם לֵאמֹ֑ר לֹֽא חַ֣לְתִּי וְלֹֽא יָלַ֗דְתִּי וְלֹ֥א גִדַּ֛לְתִּי בַּחוּרִ֖ים רוֹמַ֥מְתִּי בְתוּלֽוֹת

⁴ Соромся, Сидоне, сказало бо море, морська твердиня, говорячи: я не терпіла з породу та не породила, і не виховала юнаків, і дівчат я не викохала.

⁵ כַּֽאֲשֶׁר שֵׁ֖מַע לְמִצְרָ֑יִם יָחִ֖ילוּ כְּשֵׁ֥מַע צֹֽר

⁵ Коли до Єгипту ця звістка прибуде, вони затремтять, як на звістку про Тир.

⁶ עִבְר֖וּ תַּרְשִׁ֑ישָׁה הֵילִ֖ילוּ יֹ֥שְׁבֵי אִֽי

⁶ Перейдіть до Таршішу, ридайте, мешканці надмор’я!

⁷ הֲזֹ֥את לָכֶ֖ם עַלִּיזָ֑ה מִֽימֵי קֶ֤דֶם קַדְמָתָהּ֙ יֹבִל֣וּהָ רַגְלֶ֔יהָ מֵֽרָח֖וֹק לָגֽוּר

⁷ Чи це ваше місто веселе, що початок його з давен-давна? Його ноги несуть його в далечину оселитися.

⁸ מִ֚י יָעַ֣ץ זֹ֔את עַל צֹ֖ר הַמַּֽעֲטִירָ֑ה אֲשֶׁ֤ר סֹחֲרֶ֨יה֙ שָׂרִ֔ים כִּנְעָנֶ֖יהָ נִכְבַּדֵּי אָֽרֶץ

⁸ Хто це постановив був про Тир, що корони давав, що князями бували купці його, а його торговці на землі були в шані?

⁹ יְהוָ֥ה צְבָא֖וֹת יְעָצָ֑הּ לְחַלֵּל֙ גְּא֣וֹן כָּל צְבִ֔י לְהָקֵ֖ל כָּל נִכְבַּדֵּי אָֽרֶץ

⁹ Господь Саваот це призначив, щоб збезчестити пиху всякій славі, щоб усіх славних землі злегковажити.

¹⁰ עִבְרִ֥י אַרְצֵ֖ךְ כַּיְאֹ֑ר בַּת תַּרְשִׁ֕ישׁ אֵ֖ין מֵ֥זַח עֽוֹד

¹⁰ Перейди ти свій край, мов Ріка, дочко Таршішу, вже нема перепони

¹¹ יָדוֹ֙ נָטָ֣ה עַל הַיָּ֔ם הִרְגִּ֖יז מַמְלָכ֑וֹת יְהוָה֙ צִוָּ֣ה אֶל כְּנַ֔עַן לַשְׁמִ֖ד מָעֻזְנֶֽיהָ

¹¹ Свою руку простяг Він на море, і царства затряс! Господь про Ханаан наказав, щоб твердиню його зруйнувати,

¹² וַיֹּ֕אמֶר לֹֽא תוֹסִ֥יפִי ע֖וֹד לַעְל֑וֹז הַֽמְעֻשָּׁקָ֞ה בְּתוּלַ֣ת בַּת צִיד֗וֹן כתיים כִּתִּים֙ ק֣וּמִי עֲבֹ֔רִי גַּם שָׁ֖ם לֹא יָנ֥וּחַֽ לָֽךְ

¹² і сказав: Не будеш ти більше радіти, збезчещена дівчино, дочко Сидону! Уставай, перейди до Кіттіму, але й там ти спочинку не матимеш.

¹³ הֵ֣ן אֶ֣רֶץ כַּשְׂדִּ֗ים זֶ֤ה הָעָם֙ לֹ֣א הָיָ֔ה אַשּׁ֖וּר יְסָדָ֣הּ לְצִיִּ֑ים הֵקִ֣ימוּ בחיניו בַחוּנָ֗יו עֹרְרוּ֙ אַרְמְנוֹתֶ֔יהָ שָׂמָ֖הּ לְמַפֵּלָֽה

¹³ Це земля ханаанська: на ніщо обернувсь цей народ, Ашшур для пустинних звірів влаштував був її. Вони збудували тут башти вартові, і палаци її повалили, у руїну її обернули.

¹⁴ הֵילִ֖ילוּ אֳנִיּ֣וֹת תַּרְשִׁ֑ישׁ כִּ֥י שֻׁדַּ֖ד מָעֻזְּכֶֽן

¹⁴ Голосіть, кораблі Таршішу, бо спустошена ваша твердиня!

¹⁵ וְהָיָה֙ בַּיּ֣וֹם הַה֔וּא וְנִשְׁכַּ֤חַת צֹר֙ שִׁבְעִ֣ים שָׁנָ֔ה כִּימֵ֖י מֶ֣לֶךְ אֶחָ֑ד מִקֵּ֞ץ שִׁבְעִ֤ים שָׁנָה֙ יִהְיֶ֣ה לְצֹ֔ר כְּשִׁירַ֖ת הַזּוֹנָֽה

¹⁵ І станеться в день той, Тир буде забутий на сімдесят літ, як дні панування одного царя. По семидесяти літах станеться Тирові, як у тій пісні блудниці:

¹⁶ קְחִ֥י כִנּ֛וֹר סֹ֥בִּי עִ֖יר זוֹנָ֣ה נִשְׁכָּחָ֑ה הֵיטִ֤יבִי נַגֵּן֙ הַרְבִּי שִׁ֔יר לְמַ֖עַן תִּזָּכֵֽרִי

¹⁶ Візьми гусла, і пройдися по місті, забута блуднице! Приємно заграй, багато пісень заспівай, щоб тебе пригадали!

¹⁷ וְהָיָ֞ה מִקֵּ֣ץ שִׁבְעִ֣ים שָׁנָ֗ה יִפְקֹ֤ד יְהוָה֙ אֶת צֹ֔ר וְשָׁבָ֖ה לְאֶתְנַנָּ֑ה וְזָֽנְתָ֛ה אֶת כָּל מַמְלְכ֥וֹת הָאָ֖רֶץ עַל פְּנֵ֥י הָאֲדָמָֽה

¹⁷ І буде, як сімдесят літ покінчиться, згадає про Тира Господь, і знову він братиме плату за блудодійство, і чинитиме блуд з усіма царствами світу на поверхні землі.

¹⁸ וְהָיָ֨ה סַחְרָ֜הּ וְאֶתְנַנָּ֗הּ קֹ֚דֶשׁ לַֽיהוָ֔ה לֹ֥א יֵֽאָצֵ֖ר וְלֹ֣א יֵֽחָסֵ֑ן כִּ֣י לַיֹּשְׁבִ֞ים לִפְנֵ֤י יְהוָה֙ יִֽהְיֶ֣ה סַחְרָ֔הּ לֶאֱכֹ֥ל לְשָׂבְעָ֖ה וְלִמְכַסֶּ֥ה עָתִֽיק

¹⁸ І стане набуток його та прибуток його із торгівлі Господеві присвяченим. Не буде збиратися він і не буде ховатись, бо набуток його буде тим, хто сидітиме перед обличчям Господнім, щоб їсти досита та мати розкішну одежу.