2 Хронік 23

¹ וּבַשָּׁנָ֨ה הַשְּׁבִעִ֜ית הִתְחַזַּ֣ק יְהוֹיָדָ֗ע וַיִּקַּ֣ח אֶת שָׂרֵ֣י הַמֵּא֡וֹת לַעֲזַרְיָ֣הוּ בֶן יְרֹחָ֡ם וּלְיִשְׁמָעֵ֣אל בֶּן יְ֠הוֹחָנָן וְלַֽעֲזַרְיָ֨הוּ בֶן עוֹבֵ֜ד וְאֶת מַעֲשֵׂיָ֧הוּ בֶן עֲדָיָ֛הוּ וְאֶת אֱלִישָׁפָ֥ט בֶּן זִכְרִ֖י עִמּ֥וֹ בַבְּרִֽית

¹ А сьомого року зміцнився Єгояда й прийняв сотників: Азарію, Єрохамового сина, і Ізмаїла, сина Єгохананового, і Азарію, сина Оведового, і Маасею, сина Адаї, і Елісафата, сина Зіхрієвого, в умову з собою.

² וַיָּסֹ֨בּוּ֙ בִּֽיהוּדָ֔ה וַיִּקְבְּצ֤וּ אֶת הַלְוִיִּם֙ מִכָּל עָרֵ֣י יְהוּדָ֔ה וְרָאשֵׁ֥י הָאָב֖וֹת לְיִשְׂרָאֵ֑ל וַיָּבֹ֖אוּ אֶל יְרוּשָׁלִָֽם

² І обійшли вони Юду, і зібрали зо всіх Юдиних міст Левитів та голів Ізраїлевих домів, і прийшли до Єрусалиму.

³ וַיִּכְרֹ֨ת כָּל הַקָּהָ֥ל בְּרִ֛ית בְּבֵ֥ית הָאֱלֹהִ֖ים עִם הַמֶּ֑לֶךְ וַיֹּ֣אמֶר לָהֶ֗ם הִנֵּ֤ה בֶן הַמֶּ֨לֶךְ֙ יִמְלֹ֔ךְ כַּאֲשֶׁ֛ר דִּבֶּ֥ר יְהוָ֖ה עַל בְּנֵ֥י דָוִֽיד

³ І ввесь збір склав у Божому домі умову з царем. І сказав їм Єгояда: Оце царський син буде царювати, як говорив Господь про Давидових синів.

⁴ זֶ֥ה הַדָּבָ֖ר אֲשֶׁ֣ר תַּעֲשׂ֑וּ הַשְּׁלִשִׁ֨ית מִכֶּ֜ם בָּאֵ֣י הַשַּׁבָּ֗ת לַכֹּֽהֲנִים֙ וְלַלְוִיִּ֔ם לְשֹֽׁעֲרֵ֖י הַסִּפִּֽים

⁴ Оце та річ, яку зробите: третина з вас, що приходите в суботу, із священиків та з Левитів, будете за придверних біля порогів.

⁵ וְהַשְּׁלִשִׁית֙ בְּבֵ֣ית הַמֶּ֔לֶךְ וְהַשְּׁלִשִׁ֖ית בְּשַׁ֣עַר הַיְס֑וֹד וְכָל הָעָ֔ם בְּחַצְר֖וֹת בֵּ֥ית יְהוָֽה

⁵ А третина при царському домі, а третина при брамі Єсод, а ввесь народ у подвір’ях Господнього дому.

⁶ וְאַל יָב֣וֹא בֵית יְהוָ֗ה כִּ֤י אִם הַכֹּֽהֲנִים֙ וְהַמְשָׁרְתִ֣ים לַלְוִיִּ֔ם הֵ֥מָּה יָבֹ֖אוּ כִּי קֹ֣דֶשׁ הֵ֑מָּה וְכָל הָעָ֔ם יִשְׁמְר֖וּ מִשְׁמֶ֥רֶת יְהוָֽה

⁶ І нехай не входить до Господнього йому ніхто, окрім священиків та тих, хто прислуговує із Левитів, вони ввійдуть, бо освячені вони, а ввесь народ буде пильнувати Господньої сторожі.

⁷ וְהִקִּיפוּ֩ הַלְוִיִּ֨ם אֶת הַמֶּ֜לֶךְ סָבִ֗יב אִ֚ישׁ וְכֵלָ֣יו בְּיָד֔וֹ וְהַבָּ֥א אֶל הַבַּ֖יִת יוּמָ֑ת וִֽהְי֥וּ אֶת הַמֶּ֖לֶךְ בְּבֹא֥וֹ וּבְצֵאתֽוֹ

⁷ І оточать Левити царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто чужий увійшов би до дому, нехай буде забитий! І будете ви з царем при вході його та при виході його.

⁸ וַיַּעֲשׂ֨וּ הַלְוִיִּ֜ם וְכָל יְהוּדָ֗ה כְּכֹ֣ל אֲשֶׁר צִוָּה֮ יְהוֹיָדָ֣ע הַכֹּהֵן֒ וַיִּקְחוּ֙ אִ֣ישׁ אֶת אֲנָשָׁ֔יו בָּאֵ֣י הַשַּׁבָּ֔ת עִ֖ם יוֹצְאֵ֣י הַשַּׁבָּ֑ת כִּ֣י לֹ֥א פָטַ֛ר יְהוֹיָדָ֥ע הַכֹּהֵ֖ן אֶת הַֽמַּחְלְקֽוֹת

⁸ І зробили Левити та ввесь Юда все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та відходять у суботу, бо священик Єгояда не звільнив черг.

⁹ וַיִּתֵּן֩ יְהוֹיָדָ֨ע הַכֹּהֵ֜ן לְשָׂרֵ֣י הַמֵּא֗וֹת אֶת הַֽחֲנִיתִים֙ וְאֶת הַמָּגִנּוֹת֙ וְאֶת הַשְּׁלָטִ֔ים אֲשֶׁ֖ר לַמֶּ֣לֶךְ דָּוִ֑יד אֲשֶׁ֖ר בֵּ֥ית הָאֱלֹהִֽים

⁹ І дав священик Єгояда сотникам ратища, і малі щити, і інші щити, що належали цареві Давидові, що були в Божому домі.

¹⁰ וַיַּעֲמֵ֨ד אֶת כָּל הָעָ֜ם וְאִ֣ישׁ שִׁלְח֣וֹ בְיָד֗וֹ מִכֶּ֨תֶף הַבַּ֤יִת הַיְמָנִית֙ עַד כֶּ֤תֶף הַבַּ֨יִת֙ הַשְּׂמָאלִ֔ית לַמִּזְבֵּ֖חַ וְלַבָּ֑יִת עַל הַמֶּ֖לֶךְ סָבִֽיב

¹⁰ І поставив він увесь народ, а кожен мав свою зброю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя.

¹¹ וַיּוֹצִ֣יאוּ אֶת בֶּן הַמֶּ֗לֶךְ וַיִּתְּנ֤וּ עָלָיו֙ אֶת הַנֵּ֨זֶר֙ וְאֶת הָ֣עֵד֔וּת וַיַּמְלִ֖יכוּ אֹת֑וֹ וַיִּמְשָׁחֻ֨הוּ֙ יְהוֹיָדָ֣ע וּבָנָ֔יו וַיֹּאמְר֖וּ יְחִ֥י הַמֶּֽלֶךְ

¹¹ І вивели вони царського сина, і поклали на нього корону та звої Закону. І зробили вони його царем, і помазали його Єгояда та сини його, та й крикнули: Нехай живе цар!

¹² וַתִּשְׁמַ֣ע עֲתַלְיָ֗הוּ אֶת ק֤וֹל הָעָם֙ הָֽרָצִ֔ים וְהַֽמְהַֽלְלִ֖ים אֶת הַמֶּ֑לֶךְ וַתָּב֥וֹא אֶל הָעָ֖ם בֵּ֥ית יְהוָֽה

¹² І почула Аталія голос народу, що бігав та славив царя, і прийшла до народу до Господнього дому.

¹³ וַתֵּ֡רֶא וְהִנֵּ֣ה הַמֶּלֶךְ֩ עוֹמֵ֨ד עַֽל עַמּוּד֜וֹ בַּמָּב֗וֹא וְהַשָּׂרִ֣ים וְהַחֲצֹצְרוֹת֮ עַל הַמֶּלֶךְ֒ וְכָל עַ֨ם הָאָ֜רֶץ שָׂמֵ֗חַ וְתוֹקֵ֨עַ֙ בַּחֲצֹ֣צְר֔וֹת וְהַמְשֽׁוֹרֲרִים֙ בִּכְלֵ֣י הַשִּׁ֔יר וּמוֹדִיעִ֖ים לְהַלֵּ֑ל וַתִּקְרַ֤ע עֲתַלְיָ֨הוּ֙ אֶת בְּגָדֶ֔יהָ וַתֹּ֖אמֶר קֶ֥שֶׁר קָֽשֶׁר

¹³ І побачила вона, аж ось цар стоїть на помості своїм при вході, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ Краю радіє та сурмить у сурми, а співаки з музичними знаряддями, що подавали до відома знаки на хвалу. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: Змова, змова!

¹⁴ וַיּוֹצֵא֩ יְהוֹיָדָ֨ע הַכֹּהֵ֜ן אֶת שָׂרֵ֥י הַמֵּא֣וֹת פְּקוּדֵ֣י הַחַ֗יִל וַיֹּ֤אמֶר אֲלֵהֶם֙ הֽוֹצִיא֨וּהָ֙ אֶל מִבֵּ֣ית הַשְּׂדֵר֔וֹת וְהַבָּ֥א אַחֲרֶ֖יהָ יוּמַ֣ת בֶּחָ֑רֶב כִּ֚י אָמַ֣ר הַכֹּהֵ֔ן לֹ֥א תְמִית֖וּהָ בֵּ֥ית יְהוָֽה

¹⁴ А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: Виведіть її поміж шереги, а хто інший піде за нею, нехай буде забитий мечем! Бо священик сказав: Не заб’єте її в Господньому домі!

¹⁵ וַיָּשִׂ֤ימוּ לָהּ֙ יָדַ֔יִם וַתָּב֛וֹא אֶל מְב֥וֹא שַֽׁעַר הַסּוּסִ֖ים בֵּ֣ית הַמֶּ֑לֶךְ וַיְמִית֖וּהָ שָֽׁם

¹⁵ І зробили їй прохід, і вона вийшла входом Кінської брами до царського дому, і там забили її.

¹⁶ וַיִּכְרֹ֤ת יְהוֹיָדָע֙ בְּרִ֔ית בֵּינ֕וֹ וּבֵ֥ין כָּל הָעָ֖ם וּבֵ֣ין הַמֶּ֑לֶךְ לִהְי֥וֹת לְעָ֖ם לַיהוָֽה

¹⁶ І склав Єгояда умову між собою й між усім народом та між царем, щоб бути народом Господнім.

¹⁷ וַיָּבֹ֨אוּ כָל הָעָ֤ם בֵּית הַבַּ֨עַל֙ וַֽיִּתְּצֻ֔הוּ וְאֶת מִזְבְּחֹתָ֥יו וְאֶת צְלָמָ֖יו שִׁבֵּ֑רוּ וְאֵ֗ת מַתָּן֙ כֹּהֵ֣ן הַבַּ֔עַל הָרְג֖וּ לִפְנֵ֥י הַֽמִּזְבְּחֽוֹת

¹⁷ І ввійшов увесь народ до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками.

¹⁸ וַיָּשֶׂם֩ יְהוֹיָדָ֨ע פְּקֻדֹּ֜ת בֵּ֣ית יְהוָ֗ה בְּיַ֨ד הַכֹּהֲנִ֣ים הַלְוִיִּם֮ אֲשֶׁ֣ר חָלַ֣ק דָּוִיד֮ עַל בֵּ֣ית יְהוָה֒ לְֽהַעֲל֞וֹת עֹל֣וֹת יְהוָ֗ה כַּכָּת֛וּב בְּתוֹרַ֥ת מֹשֶׁ֖ה בְּשִׂמְחָ֣ה וּבְשִׁ֑יר עַ֖ל יְדֵ֥י דָוִֽיד

¹⁸ А в Господньому домі Єгояда віддав уряди на руку священиків та Левитів, яких поділив Давид над Господнім домом, щоб приносити Господні цілопалення, як написано в Мойсеєвім Законі, з радістю та зо співом, за уставом Давидовим.

¹⁹ וַֽיַּעֲמֵד֙ הַשּׁ֣וֹעֲרִ֔ים עַֽל שַׁעֲרֵ֖י בֵּ֣ית יְהוָ֑ה וְלֹֽא יָבֹ֥א טָמֵ֖א לְכָל דָּבָֽר

¹⁹ А при брамах Господнього дому поставив він придверних, щоб не ввійшов хто будь-чим нечистий.

²⁰ וַיִּקַּ֣ח אֶת שָׂרֵ֣י הַמֵּא֡וֹת וְאֶת הָֽאַדִּירִים֩ וְאֶת הַמּֽוֹשְׁלִ֨ים בָּעָ֜ם וְאֵ֣ת כָּל עַ֣ם הָאָ֗רֶץ וַיּ֤וֹרֶד אֶת הַמֶּ֨לֶךְ֙ מִבֵּ֣ית יְהוָ֔ה וַיָּבֹ֛אוּ בְּתֽוֹךְ שַׁ֥עַר הָֽעֶלְי֖וֹן בֵּ֣ית הַמֶּ֑לֶךְ וַיּוֹשִׁ֨יבוּ֙ אֶת הַמֶּ֔לֶךְ עַ֖ל כִּסֵּ֥א הַמַּמְלָכָֽה

²⁰ І взяв він сотників, і вельмож, і тих, що старшинують над народом, та ввесь народ Краю, і відвели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через горішню браму до царського дому, і посадили царя на троні царства.

²¹ וַיִּשְׂמְח֥וּ כָל עַם הָאָ֖רֶץ וְהָעִ֣יר שָׁקָ֑טָה וְאֶת עֲתַלְיָ֖הוּ הֵמִ֥יתוּ בֶחָֽרֶב

²¹ І радів увесь народ Краю, а місто заспокоїлося. А Аталію вбили мечем.