2 Хронік 16

¹ בִּשְׁנַ֨ת שְׁלֹשִׁ֤ים וָשֵׁשׁ֙ לְמַלְכ֣וּת אָסָ֔א עָלָ֞ה בַּעְשָׁ֤א מֶֽלֶךְ יִשְׂרָאֵל֙ עַל יְהוּדָ֔ה וַיִּ֖בֶן אֶת הָרָמָ֑ה לְבִלְתִּ֗י תֵּ֚ת יוֹצֵ֣א וָבָ֔א לְאָסָ֖א מֶ֥לֶךְ יְהוּדָֽה

¹ Тридцятого й шостого року царювання Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати нікому від Аси, царя Юдиного, виходити та входити.

² וַיֹּצֵ֨א אָסָ֜א כֶּ֣סֶף וְזָהָ֗ב מֵאֹֽצְר֛וֹת בֵּ֥ית יְהוָ֖ה וּבֵ֣ית הַמֶּ֑לֶךְ וַיִּשְׁלַ֗ח אֶל בֶּן הֲדַד֙ מֶ֣לֶךְ אֲרָ֔ם הַיּוֹשֵׁ֥ב בְּדַרְמֶ֖שֶׂק לֵאמֹֽר

² І виніс Аса срібло та золото із скарбниць Господнього дому та дому царевого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:

³ בְּרִית֙ בֵּינִ֣י וּבֵינֶ֔ךָ וּבֵ֥ין אָבִ֖י וּבֵ֣ין אָבִ֑יךָ הִנֵּ֨ה שָׁלַ֤חְתִּֽי לְךָ֙ כֶּ֣סֶף וְזָהָ֔ב לֵ֞ךְ הָפֵ֣ר בְּרִֽיתְךָ֗ אֶת בַּעְשָׁא֙ מֶ֣לֶךְ יִשְׂרָאֵ֔ל וְיַעֲלֶ֖ה מֵעָלָֽי

³ Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він відійде від мене.

⁴ וַיִּשְׁמַ֨ע בֶּן הֲדַ֜ד אֶל הַמֶּ֣לֶךְ אָסָ֗א וַ֠יִּשְׁלַח אֶת שָׂרֵ֨י הַחֲיָלִ֤ים אֲשֶׁר לוֹ֙ אֶל עָרֵ֣י יִשְׂרָאֵ֔ל וַיַּכּוּ֙ אֶת עִיּ֣וֹן וְאֶת דָּ֔ן וְאֵ֖ת אָבֵ֣ל מָ֑יִם וְאֵ֥ת כָּֽל מִסְכְּנ֖וֹת עָרֵ֥י נַפְתָּלִֽי

⁴ І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого війська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнували Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефталимових.

⁵ וַיְהִי֙ כִּשְׁמֹ֣עַ בַּעְשָׁ֔א וַיֶּחְדַּ֕ל מִבְּנ֖וֹת אֶת הָרָמָ֑ה וַיַּשְׁבֵּ֖ת אֶת מְלַאכְתּֽוֹ

⁵ І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.

⁶ וְאָסָ֣א הַמֶּ֗לֶךְ לָקַח֙ אֶת כָּל יְהוּדָ֔ה וַיִּשְׂא֞וּ אֶת אַבְנֵ֤י הָֽרָמָה֙ וְאֶת עֵצֶ֔יהָ אֲשֶׁ֥ר בָּנָ֖ה בַּעְשָׁ֑א וַיִּ֣בֶן בָּהֶ֔ם אֶת גֶּ֖בַע וְאֶת הַמִּצְפָּֽה

⁶ А цар Аса взяв усього Юду, і вони повиносили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудував з того Ґеву та Міцпу.

⁷ וּבָעֵ֣ת הַהִ֗יא בָּ֚א חֲנָ֣נִי הָרֹאֶ֔ה אֶל אָסָ֖א מֶ֣לֶךְ יְהוּדָ֑ה וַיֹּ֣אמֶר אֵלָ֗יו בְּהִשָּׁ֨עֶנְךָ֜ עַל מֶ֤לֶךְ אֲרָם֙ וְלֹ֤א נִשְׁעַ֨נְתָּ֙ עַל יְהוָ֣ה אֱלֹהֶ֔יךָ עַל כֵּ֗ן נִמְלַ֛ט חֵ֥יל מֶֽלֶךְ אֲרָ֖ם מִיָּדֶֽךָ

⁷ А того часу прийшов прозорливець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки військо сирійського царя.

⁸ הֲלֹ֧א הַכּוּשִׁ֣ים וְהַלּוּבִ֗ים הָי֨וּ לְחַ֧יִל לָרֹ֛ב לְרֶ֥כֶב וּלְפָרָשִׁ֖ים לְהַרְבֵּ֣ה מְאֹ֑ד וּבְהִשָּֽׁעֶנְךָ֥ עַל יְהוָ֖ה נְתָנָ֥ם בְּיָדֶֽךָ

⁸ Чи ж не були кушеяни та ливіяни військом дуже великим, колесницями й верхівцями дуже численними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.

⁹ כִּ֣י יְהוָ֗ה עֵינָ֞יו מְשֹׁטְט֤וֹת בְּכָל הָאָ֨רֶץ֙ לְ֠הִתְחַזֵּק עִם לְבָבָ֥ם שָׁלֵ֛ם אֵלָ֖יו נִסְכַּ֣לְתָּ עַל זֹ֑את כִּ֣י מֵעַ֔תָּה יֵ֥שׁ עִמְּךָ֖ מִלְחָמֽוֹת

⁹ Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому зробив ти нерозумно, бо відтепер будуть у тебе війни!

¹⁰ וַיִּכְעַ֨ס אָסָ֜א אֶל הָרֹאֶ֗ה וַֽיִּתְּנֵ֨הוּ֙ בֵּ֣ית הַמַּהְפֶּ֔כֶת כִּֽי בְזַ֥עַף עִמּ֖וֹ עַל זֹ֑את וַיְרַצֵּ֥ץ אָסָ֛א מִן הָעָ֖ם בָּעֵ֥ת הַהִֽיא

¹⁰ І розгнівався Аса на прозорливця, і дав його до в’язниці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з народу того часу.

¹¹ וְהִנֵּה֙ דִּבְרֵ֣י אָסָ֔א הָרִאשׁוֹנִ֖ים וְהָאַחֲרוֹנִ֑ים הִנָּ֤ם כְּתוּבִים֙ עַל סֵ֣פֶר הַמְּלָכִ֔ים לִיהוּדָ֖ה וְיִשְׂרָאֵֽל

¹¹ І оце Асині діла, перші та останні, ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.

¹² וַיֶּחֱלֶ֣א אָסָ֡א בִּשְׁנַת֩ שְׁלוֹשִׁ֨ים וָתֵ֤שַׁע לְמַלְכוּתוֹ֙ בְּרַגְלָ֔יו עַד לְמַ֖עְלָה חָלְי֑וֹ וְגַם בְּחָלְיוֹ֙ לֹא דָרַ֣שׁ אֶת יְהוָ֔ה כִּ֖י בָּרֹפְאִֽים

¹² І занедужав Аса тридцятого й дев’ятого року свого царювання на свої ноги, і хвороба його була тяжка. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарів.

¹³ וַיִּשְׁכַּ֥ב אָסָ֖א עִם אֲבֹתָ֑יו וַיָּ֕מָת בִּשְׁנַ֛ת אַרְבָּעִ֥ים וְאַחַ֖ת לְמָלְכֽוֹ

¹³ І спочив Аса з своїми батьками, і помер сорокового й першого року свого царювання.

¹⁴ וַיִּקְבְּרֻ֣הוּ בְקִבְרֹתָ֗יו אֲשֶׁ֣ר כָּֽרָה לוֹ֮ בְּעִ֣יר דָּוִיד֒ וַיַּשְׁכִּיבֻ֗הוּ בַּמִּשְׁכָּב֙ אֲשֶׁ֤ר מִלֵּא֙ בְּשָׂמִ֣ים וּזְנִ֔ים מְרֻקָּחִ֖ים בְּמִרְקַ֣חַת מַעֲשֶׂ֑ה וַיִּשְׂרְפוּ ל֥וֹ שְׂרֵפָ֖ה גְּדוֹלָ֥ה עַד לִמְאֹֽד

¹⁴ І поховали його в його гробницях, які він викопав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він наповнив пахощами та різними, по-містецькому зробленими, мастями. І спалили йому дуже велике паління.