1 Хронік 13

¹ וַיִּוָּעַ֣ץ דָּוִ֗יד עִם שָׂרֵ֧י הָאֲלָפִ֛ים וְהַמֵּא֖וֹת לְכָל נָגִֽיד

¹ І радився Давид із тисячниками та з сотниками, зо всіма значними.

² וַיֹּ֨אמֶר דָּוִ֜יד לְכֹ֣ל קְהַ֣ל יִשְׂרָאֵ֗ל אִם עֲלֵיכֶ֨ם ט֜וֹב וּמִן יְהוָ֣ה אֱלֹהֵ֗ינוּ נִפְרְצָה֙ נִשְׁלְחָ֞ה עַל אַחֵ֣ינוּ הַנִּשְׁאָרִ֗ים בְּכֹל֙ אַרְצ֣וֹת יִשְׂרָאֵ֔ל וְעִמָּהֶ֛ם הַכֹּהֲנִ֥ים וְהַלְוִיִּ֖ם בְּעָרֵ֣י מִגְרְשֵׁיהֶ֑ם וְיִקָּבְצ֖וּ אֵלֵֽינוּ

² І сказав Давид до всієї Ізраїлевої громади: Якщо вам це добре, а від Господа, Бога нашого вподобане, пошлімо до наших братів, позосталих по всіх Ізраїлевих краях, а з ними до священиків та Левитів, по містах та по їхніх пасовиськах, і нехай зберуться до нас.

³ וְנָסֵ֛בָּה אֶת אֲר֥וֹן אֱלֹהֵ֖ינוּ אֵלֵ֑ינוּ כִּי לֹ֥א דְרַשְׁנֻ֖הוּ בִּימֵ֥י שָׁאֽוּל

³ І вернімо ковчега нашого Бога до нас, бо не зверталися ми до нього за Саулових днів.

⁴ וַיֹּאמְר֥וּ כָֽל הַקָּהָ֖ל לַעֲשׂ֣וֹת כֵּ֑ן כִּֽי יָשַׁ֥ר הַדָּבָ֖ר בְּעֵינֵ֥י כָל הָעָֽם

⁴ І сказала вся громада, щоб зробити так, бо слушна була та річ в очах усього народу.

⁵ וַיַּקְהֵ֤ל דָּוִיד֙ אֶת כָּל יִשְׂרָאֵ֔ל מִן שִׁיח֥וֹר מִצְרַ֖יִם וְעַד לְב֣וֹא חֲמָ֑ת לְהָבִיא֙ אֶת אֲר֣וֹן הָאֱלֹהִ֔ים מִקִּרְיַ֖ת יְעָרִֽים

⁵ І зібрав Давид усього Ізраїля від єгипетського Шіхору й аж туди, де йдеться до Хамату, щоб спровадити Божого ковчега з Кір’ят-Єаріму.

⁶ וַיַּ֨עַל דָּוִ֤יד וְכָל יִשְׂרָאֵל֙ בַּעֲלָ֔תָה אֶל קִרְיַ֥ת יְעָרִ֖ים אֲשֶׁ֣ר לִיהוּדָ֑ה לְהַעֲל֣וֹת מִשָּׁ֗ם אֵת֩ אֲר֨וֹן הָאֱלֹהִ֧ים יְהוָ֛ה יוֹשֵׁ֥ב הַכְּרוּבִ֖ים אֲשֶׁר נִקְרָ֥א שֵֽׁם

⁶ І пішов Давид та ввесь Ізраїль у Баалу, в Юдин Кір’ят-Єарім, щоб винести звідти ковчега Бога, Господа, що сидить на херувимах, що ім’я Його прикликається.

⁷ וַיַּרְכִּ֜יבוּ אֶת אֲר֤וֹן הָאֱלֹהִים֙ עַל עֲגָלָ֣ה חֲדָשָׁ֔ה מִבֵּ֖ית אֲבִינָדָ֑ב וְעֻזָּ֣א וְאַחְי֔וֹ נֹהֲגִ֖ים בָּעֲגָלָֽה

⁷ І повезли Божого ковчега на новому возі з Авінадавового дому, а Узза та Ахйо провадили того воза.

⁸ וְדָוִ֣יד וְכָל יִשְׂרָאֵ֗ל מְשַׂחֲקִ֛ים לִפְנֵ֥י הָאֱלֹהִ֖ים בְּכָל עֹ֑ז וּבְשִׁירִ֤ים וּבְכִנֹּרוֹת֙ וּבִנְבָלִ֣ים וּבְתֻפִּ֔ים וּבִמְצִלְתַּ֖יִם וּבַחֲצֹצְרֽוֹת

⁸ А Давид та ввесь Ізраїль грали перед Божим лицем з усієї сили, і з піснями, і на цитрах, і на арфах, і на бубнах, і на цимбалах, і на сурмах.

⁹ וַיָּבֹ֖אוּ עַד גֹּ֣רֶן כִּידֹ֑ן וַיִּשְׁלַ֨ח עֻזָּ֜א אֶת יָד֗וֹ לֶאֱחֹז֙ אֶת הָ֣אָר֔וֹן כִּ֥י שָֽׁמְט֖וּ הַבָּקָֽר

⁹ І прийшли вони аж до Кідонового току, і простяг Узза свою руку, щоб підхопити ковчега, бо воли нахилили його.

¹⁰ וַיִּֽחַר אַ֤ף יְהוָה֙ בְּעֻזָּ֔א וַיַּכֵּ֕הוּ עַ֛ל אֲשֶׁר שָׁלַ֥ח יָד֖וֹ עַל הָאָר֑וֹן וַיָּ֥מָת שָׁ֖ם לִפְנֵ֥י אֱלֹהִֽים

¹⁰ І запалився на Уззу гнів Господній, і Він убив його за те, що простяг руку свою до ковчега. І помер він там перед Господнім лицем...

¹¹ וַיִּ֣חַר לְדָוִ֔יד כִּֽי פָרַ֧ץ יְהוָ֛ה פֶּ֖רֶץ בְּעֻזָּ֑א וַיִּקְרָ֞א לַמָּק֤וֹם הַהוּא֙ פֶּ֣רֶץ עֻזָּ֔א עַ֖ד הַיּ֥וֹם הַזֶּֽה

¹¹ І зажурився Давид тим, що Господь убив Уззу, і він назвав ім’я тому місцю: Перец-Узза, і так воно зветься аж до цього дня.

¹² וַיִּירָ֤א דָוִיד֙ אֶת הָ֣אֱלֹהִ֔ים בַּיּ֥וֹם הַה֖וּא לֵאמֹ֑ר הֵ֚יךְ אָבִ֣יא אֵלַ֔י אֵ֖ת אֲר֥וֹן הָאֱלֹהִֽים

¹² І того дня Давид злякався Бога, говорячи: Як я внесу до себе Божого ковчега?

¹³ וְלֹֽא הֵסִ֨יר דָּוִ֧יד אֶת הָאָר֛וֹן אֵלָ֖יו אֶל עִ֣יר דָּוִ֑יד וַיַּטֵּ֕הוּ אֶל בֵּ֥ית עֹבֵֽד אֱדֹ֖ם הַגִּתִּֽי

¹³ І не повіз Давид ковчега до себе, до Давидового Міста, а направив його до дому ґатянина Овед-Едома.

¹⁴ וַיֵּשֶׁב֩ אֲר֨וֹן הָאֱלֹהִ֜ים עִם בֵּ֨ית עֹבֵ֥ד אֱדֹ֛ם בְּבֵית֖וֹ שְׁלֹשָׁ֣ה חֳדָשִׁ֑ים וַיְבָ֧רֶךְ יְהוָ֛ה אֶת בֵּ֥ית עֹבֵֽד אֱדֹ֖ם וְאֶת כָּל אֲשֶׁר לֽוֹ

¹⁴ І пробував Божий ковчег із домом Овед-Едома в його домі три місяці. А Господь поблагословив дім Овед-Едома, та все, що було його.