Плач Єремії 5

¹ זְכֹ֤ר יְהוָה֙ מֶֽה הָ֣יָה לָ֔נוּ הביט הַבִּ֖יטָה וּרְאֵ֥ה אֶת חֶרְפָּתֵֽנוּ

¹ Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,

² נַחֲלָתֵ֨נוּ֙ נֶֽהֶפְכָ֣ה לְזָרִ֔ים בָּתֵּ֖ינוּ לְנָכְרִֽים

² наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!

³ יְתוֹמִ֤ים הָיִ֨ינוּ֙ אין וְאֵ֣ין אָ֔ב אִמֹּתֵ֖ינוּ כְּאַלְמָנֽוֹת

³ Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...

⁴ מֵימֵ֨ינוּ֙ בְּכֶ֣סֶף שָׁתִ֔ינוּ עֵצֵ֖ינוּ בִּמְחִ֥יר יָבֹֽאוּ

⁴ Свою воду за срібло ми п’ємо, наші дрова за гроші одержуємо...

⁵ עַ֤ל צַוָּארֵ֨נוּ֙ נִרְדָּ֔פְנוּ יָגַ֖עְנוּ לא וְלֹ֥א הֽוּנַ֖ח לָֽנוּ

⁵ У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!

⁶ מִצְרַ֨יִם֙ נָתַ֣נּוּ יָ֔ד אַשּׁ֖וּר לִשְׂבֹּ֥עַֽ לָֽחֶם

⁶ До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!

⁷ אֲבֹתֵ֤ינוּ חָֽטְאוּ֙ אינם וְאֵינָ֔ם אנחנו וַאֲנַ֖חְנוּ עֲוֺנֹתֵיהֶ֥ם סָבָֽלְנוּ

⁷ Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!

⁸ עֲבָדִים֙ מָ֣שְׁלוּ בָ֔נוּ פֹּרֵ֖ק אֵ֥ין מִיָּדָֽם

⁸ Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...

⁹ בְּנַפְשֵׁ֨נוּ֙ נָבִ֣יא לַחְמֵ֔נוּ מִפְּנֵ֖י חֶ֥רֶב הַמִּדְבָּֽר

⁹ Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...

¹⁰ עוֹרֵ֨נוּ֙ כְּתַנּ֣וּר נִכְמָ֔רוּ מִפְּנֵ֖י זַלְעֲפ֥וֹת רָעָֽב

¹⁰ Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...

¹¹ נָשִׁים֙ בְּצִיּ֣וֹן עִנּ֔וּ בְּתֻלֹ֖ת בְּעָרֵ֥י יְהוּדָֽה

¹¹ Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...

¹² שָׂרִים֙ בְּיָדָ֣ם נִתְל֔וּ פְּנֵ֥י זְקֵנִ֖ים לֹ֥א נֶהְדָּֽרוּ

¹² Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...

¹³ בַּחוּרִים֙ טְח֣וֹן נָשָׂ֔אוּ וּנְעָרִ֖ים בָּעֵ֥ץ כָּשָֽׁלוּ

¹³ Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...

¹⁴ זְקֵנִים֙ מִשַּׁ֣עַר שָׁבָ֔תוּ בַּחוּרִ֖ים מִנְּגִינָתָֽם

¹⁴ Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,

¹⁵ שָׁבַת֙ מְשׂ֣וֹשׂ לִבֵּ֔נוּ נֶהְפַּ֥ךְ לְאֵ֖בֶל מְחֹלֵֽנוּ

¹⁵ втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...

¹⁶ נָֽפְלָה֙ עֲטֶ֣רֶת רֹאשֵׁ֔נוּ אֽוֹי נָ֥א לָ֖נוּ כִּ֥י חָטָֽאנוּ

¹⁶ Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,

¹⁷ עַל זֶ֗ה הָיָ֤ה דָוֶה֙ לִבֵּ֔נוּ עַל אֵ֖לֶּה חָשְׁכ֥וּ עֵינֵֽינוּ

¹⁷ тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,

¹⁸ עַ֤ל הַר צִיּוֹן֙ שֶׁשָּׁמֵ֔ם שׁוּעָלִ֖ים הִלְּכוּ בֽוֹ

¹⁸ через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...

¹⁹ אַתָּ֤ה יְהוָה֙ לְעוֹלָ֣ם תֵּשֵׁ֔ב כִּסְאֲךָ֖ לְדֹ֥ר וָדֽוֹר

¹⁹ Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:

²⁰ לָ֤מָּה לָנֶ֨צַח֙ תִּשְׁכָּחֵ֔נוּ תַּֽעַזְבֵ֖נוּ לְאֹ֥רֶךְ יָמִֽים

²⁰ Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

²¹ הֲשִׁיבֵ֨נוּ יְהוָ֤ה אֵלֶ֨יךָ֙ ונשוב וְֽנָשׁ֔וּבָה חַדֵּ֥שׁ יָמֵ֖ינוּ כְּקֶֽדֶם

²¹ Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!

²² כִּ֚י אִם מָאֹ֣ס מְאַסְתָּ֔נוּ קָצַ֥פְתָּ עָלֵ֖ינוּ עַד מְאֹֽד

²² Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...