Вихід 1

¹ וְאֵ֗לֶּה שְׁמוֹת֙ בְּנֵ֣י יִשְׂרָאֵ֔ל הַבָּאִ֖ים מִצְרָ֑יְמָה אֵ֣ת יַעֲקֹ֔ב אִ֥ישׁ וּבֵית֖וֹ בָּֽאוּ

¹ А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:

² רְאוּבֵ֣ן שִׁמְע֔וֹן לֵוִ֖י וִיהוּדָֽה

² Рувим, Симеон, Левій і Юда,

³ יִשָּׂשכָ֥ר זְבוּלֻ֖ן וּבְנְיָמִֽן

³ Іссахар, Завулон і Веніямин,

⁴ דָּ֥ן וְנַפְתָּלִ֖י גָּ֥ד וְאָשֵֽׁר

⁴ Дан і Нефталим, Ґад і Асир.

⁵ וַֽיְהִ֗י כָּל נֶ֛פֶשׁ יֹצְאֵ֥י יֶֽרֶךְ יַעֲקֹ֖ב שִׁבְעִ֣ים נָ֑פֶשׁ וְיוֹסֵ֖ף הָיָ֥ה בְמִצְרָֽיִם

⁵ І було всіх душ, що вийшли з стегна Якового, сімдесят душ. А Йосип був ув Єгипті.

⁶ וַיָּ֤מָת יוֹסֵף֙ וְכָל אֶחָ֔יו וְכֹ֖ל הַדּ֥וֹר הַהֽוּא

⁶ І вмер Йосип і всі браття його, та ввесь той рід.

⁷ וּבְנֵ֣י יִשְׂרָאֵ֗ל פָּר֧וּ וַֽיִּשְׁרְצ֛וּ וַיִּרְבּ֥וּ וַיַּֽעַצְמ֖וּ בִּמְאֹ֣ד מְאֹ֑ד וַתִּמָּלֵ֥א הָאָ֖רֶץ אֹתָֽם

⁷ А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні. І наповнився ними той край.

⁸ וַיָּ֥קָם מֶֽלֶךְ חָדָ֖שׁ עַל מִצְרָ֑יִם אֲשֶׁ֥ר לֹֽא יָדַ֖ע אֶת יוֹסֵֽף

⁸ І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа.

⁹ וַיֹּ֖אמֶר אֶל עַמּ֑וֹ הִנֵּ֗ה עַ֚ם בְּנֵ֣י יִשְׂרָאֵ֔ל רַ֥ב וְעָצ֖וּם מִמֶּֽנּוּ

⁹ І сказав він до народу свого: Ось народ Ізраїлевих синів численніший і сильніший від нас!

¹⁰ הָ֥בָה נִֽתְחַכְּמָ֖ה ל֑וֹ פֶּן יִרְבֶּ֗ה וְהָיָ֞ה כִּֽי תִקְרֶ֤אנָה מִלְחָמָה֙ וְנוֹסַ֤ף גַּם הוּא֙ עַל שֹׂ֣נְאֵ֔ינוּ וְנִלְחַם בָּ֖נוּ וְעָלָ֥ה מִן הָאָֽרֶץ

¹⁰ Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю.

¹¹ וַיָּשִׂ֤ימוּ עָלָיו֙ שָׂרֵ֣י מִסִּ֔ים לְמַ֥עַן עַנֹּת֖וֹ בְּסִבְלֹתָ֑ם וַיִּ֜בֶן עָרֵ֤י מִסְכְּנוֹת֙ לְפַרְעֹ֔ה אֶת פִּתֹ֖ם וְאֶת רַעַמְסֵֽס

¹¹ І настановили над ним начальників податків, щоб його гнобити своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.

¹² וְכַאֲשֶׁר֙ יְעַנּ֣וּ אֹת֔וֹ כֵּ֥ן יִרְבֶּ֖ה וְכֵ֣ן יִפְרֹ֑ץ וַיָּקֻ֕צוּ מִפְּנֵ֖י בְּנֵ֥י יִשְׂרָאֵֽל

¹² Але що більше його гнобили, то більше він множився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.

¹³ וַיַּעֲבִ֧דוּ מִצְרַ֛יִם אֶת בְּנֵ֥י יִשְׂרָאֵ֖ל בְּפָֽרֶךְ

¹³ І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.

¹⁴ וַיְמָרְר֨וּ אֶת חַיֵּיהֶ֜ם בַּעֲבֹדָ֣ה קָשָׁ֗ה בְּחֹ֨מֶר֙ וּבִלְבֵנִ֔ים וּבְכָל עֲבֹדָ֖ה בַּשָּׂדֶ֑ה אֵ֚ת כָּל עֲבֹ֣דָתָ֔ם אֲשֶׁר עָבְד֥וּ בָהֶ֖ם בְּפָֽרֶךְ

¹⁴ І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.

¹⁵ וַיֹּ֨אמֶר֙ מֶ֣לֶךְ מִצְרַ֔יִם לַֽמְיַלְּדֹ֖ת הָֽעִבְרִיֹּ֑ת אֲשֶׁ֨ר שֵׁ֤ם הָֽאַחַת֙ שִׁפְרָ֔ה וְשֵׁ֥ם הַשֵּׁנִ֖ית פּוּעָֽה

¹⁵ І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім’я Шіфра, а ім’я другій Пуа,

¹⁶ וַיֹּ֗אמֶר בְּיַלֶּדְכֶן֙ אֶת הָֽעִבְרִיּ֔וֹת וּרְאִיתֶ֖ן עַל הָאָבְנָ֑יִם אִם בֵּ֥ן הוּא֙ וַהֲמִתֶּ֣ן אֹת֔וֹ וְאִם בַּ֥ת הִ֖יא וָחָֽיָה

¹⁶ і говорив: Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, то нехай живе.

¹⁷ וַתִּירֶ֤אןָ הַֽמְיַלְּדֹת֙ אֶת הָ֣אֱלֹהִ֔ים וְלֹ֣א עָשׂ֔וּ כַּאֲשֶׁ֛ר דִּבֶּ֥ר אֲלֵיהֶ֖ן מֶ֣לֶךְ מִצְרָ֑יִם וַתְּחַיֶּ֖יןָ אֶת הַיְלָדִֽים

¹⁷ Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.

¹⁸ וַיִּקְרָ֤א מֶֽלֶךְ מִצְרַ֨יִם֙ לַֽמְיַלְּדֹ֔ת וַיֹּ֣אמֶר לָהֶ֔ן מַדּ֥וּעַ עֲשִׂיתֶ֖ן הַדָּבָ֣ר הַזֶּ֑ה וַתְּחַיֶּ֖יןָ אֶת הַיְלָדִֽים

¹⁸ І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: Нащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?

¹⁹ וַתֹּאמַ֤רְןָ הַֽמְיַלְּדֹת֙ אֶל פַּרְעֹ֔ה כִּ֣י לֹ֧א כַנָּשִׁ֛ים הַמִּצְרִיֹּ֖ת הָֽעִבְרִיֹּ֑ת כִּֽי חָי֣וֹת הֵ֔נָּה בְּטֶ֨רֶם תָּב֧וֹא אֲלֵהֶ֛ן הַמְיַלֶּ֖דֶת וְיָלָֽדוּ

¹⁹ І сказали баби-сповитухи до фараона: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, бо вони самі баби-сповитухи: поки прийде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять.

²⁰ וַיֵּ֥יטֶב אֱלֹהִ֖ים לַֽמְיַלְּדֹ֑ת וַיִּ֧רֶב הָעָ֛ם וַיַּֽעַצְמ֖וּ מְאֹֽד

²⁰ І Бог чинив добро бабам-сповитухам, а народ розмножувався, і сильно міцнів.

²¹ וַיְהִ֕י כִּֽי יָֽרְא֥וּ הַֽמְיַלְּדֹ֖ת אֶת הָאֱלֹהִ֑ים וַיַּ֥עַשׂ לָהֶ֖ם בָּתִּֽים

²¹ І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.

²² וַיְצַ֣ו פַּרְעֹ֔ה לְכָל עַמּ֖וֹ לֵאמֹ֑ר כָּל הַבֵּ֣ן הַיִּלּ֗וֹד הַיְאֹ֨רָה֙ תַּשְׁלִיכֻ֔הוּ וְכָל הַבַּ֖ת תְּחַיּֽוּן

²² І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: Кожного народженого єврейського сина кидайте його до Річки, а кожну дочку зоставляйте при житті!