2 Царів 11

¹ וַֽעֲתַלְיָה֙ אֵ֣ם אֲחַזְיָ֔הוּ וראתה רָאֲתָ֖ה כִּ֣י מֵ֣ת בְּנָ֑הּ וַתָּ֨קָם֙ וַתְּאַבֵּ֔ד אֵ֖ת כָּל זֶ֥רַע הַמַּמְלָכָֽה

¹ А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала та й вигубила все цареве насіння.

² וַתִּקַּ֣ח יְהוֹשֶׁ֣בַע בַּת הַמֶּֽלֶךְ י֠וֹרָם אֲח֨וֹת אֲחַזְיָ֜הוּ אֶת יוֹאָ֣שׁ בֶּן אֲחַזְיָ֗ה וַתִּגְנֹ֤ב אֹתוֹ֙ מִתּ֤וֹךְ בְּנֵֽי הַמֶּ֨לֶךְ֙ הממותתים הַמּ֣וּמָתִ֔ים אֹת֥וֹ וְאֶת מֵינִקְתּ֖וֹ בַּחֲדַ֣ר הַמִּטּ֑וֹת וַיַּסְתִּ֧רוּ אֹת֛וֹ מִפְּנֵ֥י עֲתַלְיָ֖הוּ וְלֹ֥א הוּמָֽת

² А Єгошева, дочка царя Йорама, сестра Ахазії, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його з-поміж вбиваних царських синів, його та няньку його, і сховала в спальній кімнаті. І сховали його від Аталії, і він не був забитий.

³ וַיְהִ֤י אִתָּהּ֙ בֵּ֣ית יְהוָ֔ה מִתְחַבֵּ֖א שֵׁ֣שׁ שָׁנִ֑ים וַעֲתַלְיָ֖ה מֹלֶ֥כֶת עַל הָאָֽרֶץ

³ І ховався він із нею в Господньому домі шість років, а Аталія царювала над краєм.

⁴ וּבַשָּׁנָ֣ה הַ֠שְּׁבִיעִית שָׁלַ֨ח יְהוֹיָדָ֜ע וַיִּקַּ֣ח אֶת שָׂרֵ֣י המאיות הַמֵּא֗וֹת לַכָּרִי֙ וְלָ֣רָצִ֔ים וַיָּבֵ֥א אֹתָ֛ם אֵלָ֖יו בֵּ֣ית יְהוָ֑ה וַיִּכְרֹת֩ לָהֶ֨ם בְּרִ֜ית וַיַּשְׁבַּ֤ע אֹתָם֙ בְּבֵ֣ית יְהוָ֔ה וַיַּ֥רְא אֹתָ֖ם אֶת בֶּן הַמֶּֽלֶךְ

⁴ А сьомого року послав Єгояда, і взяв сотників із карійців та бігунів, і привів їх до себе до Господнього дому, і склав із ними умову, і заприсягнув їх у Господньому домі, і показав їм царського сина.

⁵ וַיְצַוֵּ֣ם לֵאמֹ֔ר זֶ֥ה הַדָּבָ֖ר אֲשֶׁ֣ר תַּעֲשׂ֑וּן הַשְּׁלִשִׁ֤ית מִכֶּם֙ בָּאֵ֣י הַשַּׁבָּ֔ת וְשֹׁ֣מְרֵ֔י מִשְׁמֶ֖רֶת בֵּ֥ית הַמֶּֽלֶךְ

⁵ І він наказав їм, говорячи: Оце та річ, яку зробите. Третина з вас, що приходите в суботу, будете виконувати сторожу царського дому.

⁶ וְהַשְּׁלִשִׁית֙ בְּשַׁ֣עַר ס֔וּר וְהַשְּׁלִשִׁ֥ית בַּשַּׁ֖עַר אַחַ֣ר הָרָצִ֑ים וּשְׁמַרְתֶּ֛ם אֶת מִשְׁמֶ֥רֶת הַבַּ֖יִת מַסָּֽח

⁶ А третина буде в брамі Сур, а третина у брамі за бігунами, і будете виконувати сторожу дому на зміну.

⁷ וּשְׁתֵּ֤י הַיָּדוֹת֙ בָּכֶ֔ם כֹּ֖ל יֹצְאֵ֣י הַשַּׁבָּ֑ת וְשָֽׁמְר֛וּ אֶת מִשְׁמֶ֥רֶת בֵּית יְהוָ֖ה אֶל הַמֶּֽלֶךְ

⁷ А дві частині з вас, усі, що відходять у суботу, будуть виконувати сторожу Господнього дому при цареві.

⁸ וְהִקַּפְתֶּ֨ם עַל הַמֶּ֜לֶךְ סָבִ֗יב אִ֚ישׁ וְכֵלָ֣יו בְּיָד֔וֹ וְהַבָּ֥א אֶל הַשְּׂדֵר֖וֹת יוּמָ֑ת וִהְי֥וּ אֶת הַמֶּ֖לֶךְ בְּצֵאת֥וֹ וּבְבֹאֽוֹ

⁸ І оточите царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто ввійшов би до рядів, нехай буде забитий. І будете ви з царем при виході його та при вході його.

⁹ וַֽיַּעֲשׂ֞וּ שָׂרֵ֣י המאיות הַמֵּא֗וֹת כְּכֹ֣ל אֲשֶׁר צִוָּה֮ יְהוֹיָדָ֣ע הַכֹּהֵן֒ וַיִּקְחוּ֙ אִ֣ישׁ אֶת אֲנָשָׁ֔יו בָּאֵ֣י הַשַּׁבָּ֔ת עִ֖ם יֹצְאֵ֣י הַשַּׁבָּ֑ת וַיָּבֹ֖אוּ אֶל יְהוֹיָדָ֥ע הַכֹּהֵֽן

⁹ І зробили сотники все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та виходять у суботу, і прийшли до священика Єгояди.

¹⁰ וַיִּתֵּ֨ן הַכֹּהֵ֜ן לְשָׂרֵ֣י המאיות הַמֵּא֗וֹת אֶֽת הַחֲנִית֙ וְאֶת הַשְּׁלָטִ֔ים אֲשֶׁ֖ר לַמֶּ֣לֶךְ דָּוִ֑ד אֲשֶׁ֖ר בְּבֵ֥ית יְהוָֽה

¹⁰ І дав священик сотникам списи та щити, що належали цареві Давидові, що були в Господньому домі.

¹¹ וַיַּעַמְד֨וּ הָרָצִ֜ים אִ֣ישׁ וְכֵלָ֣יו בְּיָד֗וֹ מִכֶּ֨תֶף הַבַּ֤יִת הַיְמָנִית֙ עַד כֶּ֤תֶף הַבַּ֨יִת֙ הַשְּׂמָאלִ֔ית לַמִּזְבֵּ֖חַ וְלַבָּ֑יִת עַל הַמֶּ֖לֶךְ סָבִֽיב

¹¹ І поставали бігуни, кожен зо зброєю своєю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя.

¹² וַיּוֹצִ֣א אֶת בֶּן הַמֶּ֗לֶךְ וַיִּתֵּ֤ן עָלָיו֙ אֶת הַנֵּ֨זֶר֙ וְאֶת הָ֣עֵד֔וּת וַיַּמְלִ֥כוּ אֹת֖וֹ וַיִּמְשָׁחֻ֑הוּ וַיַּכּוּ כָ֔ף וַיֹּאמְר֖וּ יְחִ֥י הַמֶּֽלֶךְ

¹² А він вивів царевого сина, і поклав на нього корону та нараменники. І зробили вони його царем, і помазали його, і вдарили в долоні та й крикнули: Нехай живе цар!

¹³ וַתִּשְׁמַ֣ע עֲתַלְיָ֔ה אֶת ק֥וֹל הָֽרָצִ֖ין הָעָ֑ם וַתָּבֹ֥א אֶל הָעָ֖ם בֵּ֥ית יְהוָֽה

¹³ І почула Аталія голос бігунів та народу, і прийшла до народу до Господнього дому.

¹⁴ וַתֵּ֡רֶא וְהִנֵּ֣ה הַמֶּלֶךְ֩ עֹמֵ֨ד עַֽל הָעַמּ֜וּד כַּמִּשְׁפָּ֗ט וְהַשָּׂרִ֤ים וְהַחֲצֹֽצְרוֹת֙ אֶל הַמֶּ֔לֶךְ וְכָל עַ֤ם הָאָ֨רֶץ֙ שָׂמֵ֔חַ וְתֹקֵ֖עַ בַּחֲצֹֽצְר֑וֹת וַתִּקְרַ֤ע עֲתַלְיָה֙ אֶת בְּגָדֶ֔יהָ וַתִּקְרָ֖א קֶ֥שֶׁר קָֽשֶׁר

¹⁴ І побачила вона, аж ось цар стоїть за звичаєм на помості, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ краю тішиться та сурмить у сурми. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: Зрада, зрада!

¹⁵ וַיְצַו֩ יְהוֹיָדָ֨ע הַכֹּהֵ֜ן אֶת שָׂרֵ֥י המיאות הַמֵּא֣וֹת פְּקֻדֵ֣י הַחַ֗יִל וַיֹּ֤אמֶר אֲלֵיהֶם֙ הוֹצִ֤יאוּ אֹתָהּ֙ אֶל מִבֵּ֣ית לַשְּׂדֵרֹ֔ת וְהַבָּ֥א אַחֲרֶ֖יהָ הָמֵ֣ת בֶּחָ֑רֶב כִּ֚י אָמַ֣ר הַכֹּהֵ֔ן אַל תּוּמַ֖ת בֵּ֥ית יְהוָֽה

¹⁵ А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: Випровадьте її поза ряди, а хто піде за нею, того забийте мечем! Бо священик сказав: Нехай вона не буде забита в Господньому домі!

¹⁶ וַיָּשִׂ֤מוּ לָהּ֙ יָדַ֔יִם וַתָּב֛וֹא דֶּֽרֶךְ מְב֥וֹא הַסּוּסִ֖ים בֵּ֣ית הַמֶּ֑לֶךְ וַתּוּמַ֖ת שָֽׁם

¹⁶ І зробили їй прохід, і вона прийшла Кінським входом до царського дому, і там була забита.

¹⁷ וַיִּכְרֹ֨ת יְהוֹיָדָ֜ע אֶֽת הַבְּרִ֗ית בֵּ֤ין יְהוָה֙ וּבֵ֤ין הַמֶּ֨לֶךְ֙ וּבֵ֣ין הָעָ֔ם לִהְי֥וֹת לְעָ֖ם לַֽיהוָ֑ה וּבֵ֥ין הַמֶּ֖לֶךְ וּבֵ֥ין הָעָֽם

¹⁷ І склав Єгояда заповіта між Господом та між царем і між народом, щоб був народом Господнім, і між царем та між народом.

¹⁸ וַיָּבֹ֣אוּ כָל עַם֩ הָאָ֨רֶץ בֵּית הַבַּ֜עַל וַֽיִּתְּצֻ֗הוּ אֶת מזבחתו מִזְבְּחֹתָ֤יו וְאֶת צְלָמָיו֙ שִׁבְּר֣וּ הֵיטֵ֔ב וְאֵ֗ת מַתָּן֙ כֹּהֵ֣ן הַבַּ֔עַל הָרְג֖וּ לִפְנֵ֣י הַֽמִּזְבְּח֑וֹת וַיָּ֧שֶׂם הַכֹּהֵ֛ן פְּקֻדּ֖וֹת עַל בֵּ֥ית יְהוָֽה

¹⁸ І ввійшов увесь народ Краю до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками. А при Господньому домі священик поставив варти.

¹⁹ וַיִּקַּ֣ח אֶת שָׂרֵ֣י הַ֠מֵּאוֹת וְאֶת הַכָּרִ֨י וְאֶת הָרָצִ֜ים וְאֵ֣ת כָּל עַ֣ם הָאָ֗רֶץ וַיֹּרִ֤ידוּ אֶת הַמֶּ֨לֶךְ֙ מִבֵּ֣ית יְהוָ֔ה וַיָּב֛וֹאוּ דֶּֽרֶך שַׁ֥עַר הָרָצִ֖ים בֵּ֣ית הַמֶּ֑לֶךְ וַיֵּ֖שֶׁב עַל כִּסֵּ֥א הַמְּלָכִֽים

¹⁹ І взяв він сотників і карійців, і бігунів та ввесь народ краю, і вивели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через браму бігунів до царського дому, і той сів на царському троні.

²⁰ וַיִּשְׂמַ֥ח כָּל עַם הָאָ֖רֶץ וְהָעִ֣יר שָׁקָ֑טָה וְאֶת עֲתַלְיָ֛הוּ הֵמִ֥יתוּ בַחֶ֖רֶב בֵּ֥ית מלך הַמֶּֽלֶךְ

²⁰ І тішився ввесь народ краю, а місто заспокоїлось. А Аталію вбили мечем у царському домі.

²¹ בֶּן שֶׁ֥בַע שָׁנִ֖ים יְהוֹאָ֥שׁ בְּמָלְכֽוֹ

²¹