1 Самуїлова 15

¹ וַיֹּ֤אמֶר שְׁמוּאֵל֙ אֶל שָׁא֔וּל אֹתִ֨י שָׁלַ֤ח יְהוָה֙ לִמְשָׁחֳךָ֣ לְמֶ֔לֶךְ עַל עַמּ֖וֹ עַל יִשְׂרָאֵ֑ל וְעַתָּ֣ה שְׁמַ֔ע לְק֖וֹל דִּבְרֵ֥י יְהוָֽה

¹ І сказав Самуїл до Саула: Господь послав був мене помазати тебе на царя над народом Його, над Ізраїлем. А тепер послухайся голосу Господніх слів.

² כֹּ֤ה אָמַר֙ יְהוָ֣ה צְבָא֔וֹת פָּקַ֕דְתִּי אֵ֛ת אֲשֶׁר עָשָׂ֥ה עֲמָלֵ֖ק לְיִשְׂרָאֵ֑ל אֲשֶׁר שָׂ֥ם לוֹ֙ בַּדֶּ֔רֶךְ בַּעֲלֹת֖וֹ מִמִּצְרָֽיִם

² Так сказав Господь Саваот: Я згадаю, що зробив був Амалик Ізраїлеві, що клав йому перешкоду на дорозі, коли він виходив із Єгипту.

³ עַתָּה֩ לֵ֨ךְ וְהִכִּֽיתָ֜ה אֶת עֲמָלֵ֗ק וְהַֽחֲרַמְתֶּם֙ אֶת כָּל אֲשֶׁר ל֔וֹ וְלֹ֥א תַחְמֹ֖ל עָלָ֑יו וְהֵמַתָּ֞ה מֵאִ֣ישׁ עַד אִשָּׁ֗ה מֵֽעֹלֵל֙ וְעַד יוֹנֵ֔ק מִשּׁ֣וֹר וְעַד שֶׂ֔ה מִגָּמָ֖ל וְעַד חֲמֽוֹר

³ Тепер іди, і поб’єш Амалика, і вчиниш закляттям усе, що його, і не змилосердишся над ним. І позабиваєш усе, від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, від вола й аж до штуки дрібної худобини, від верблюда й аж до осла.

⁴ וַיְשַׁמַּ֤ע שָׁאוּל֙ אֶת הָעָ֔ם וַֽיִּפְקְדֵם֙ בַּטְּלָאִ֔ים מָאתַ֥יִם אֶ֖לֶף רַגְלִ֑י וַעֲשֶׂ֥רֶת אֲלָפִ֖ים אֶת אִ֥ישׁ יְהוּדָֽה

⁴ І Саул оповістив народ, і перелічив їх у Телаїмі, і двісті тисяч піхоти та десять тисяч мужа Юди.

⁵ וַיָּבֹ֥א שָׁא֖וּל עַד עִ֣יר עֲמָלֵ֑ק וַיָּ֖רֶב בַּנָּֽחַל

⁵ І прийшов Саул аж до Амаликового міста, та й засів у долині.

⁶ וַיֹּ֣אמֶר שָׁא֣וּל אֶֽל הַקֵּינִ֡י לְכוּ֩ סֻּ֨רוּ רְד֜וּ מִתּ֣וֹךְ עֲמָלֵקִ֗י פֶּן אֹֽסִפְךָ֙ עִמּ֔וֹ וְאַתָּ֞ה עָשִׂ֤יתָה חֶ֨סֶד֙ עִם כָּל בְּנֵ֣י יִשְׂרָאֵ֔ל בַּעֲלוֹתָ֖ם מִמִּצְרָ֑יִם וַיָּ֥סַר קֵינִ֖י מִתּ֥וֹךְ עֲמָלֵֽק

⁶ І сказав Саул кенеянам: Ідіть, відокремтесь, вийдіть з-поміж Амаликитянина, щоб я не долучив вас до них, бо ви зробили були милість усім ізраїльтянам, коли вони виходили з Єгипту. І відокремився Кенеянин з-поміж Амалика.

⁷ וַיַּ֥ךְ שָׁא֖וּל אֶת עֲמָלֵ֑ק מֵֽחֲוִילָה֙ בּוֹאֲךָ֣ שׁ֔וּר אֲשֶׁ֖ר עַל פְּנֵ֥י מִצְרָֽיִם

⁷ А Саул побив Амалика від Хавіли аж до місця, де йдеш до Шуру, що навпроти Єгипту.

⁸ וַיִּתְפֹּ֛שׂ אֶת אֲגַ֥ג מֶֽלֶךְ עֲמָלֵ֖ק חָ֑י וְאֶת כָּל הָעָ֖ם הֶחֱרִ֥ים לְפִי חָֽרֶב

⁸ І зловив він Аґаґа, амаликського царя, живого, а ввесь народ зробив закляттям, та й побив вістрям меча.

⁹ וַיַּחְמֹל֩ שָׁא֨וּל וְהָעָ֜ם עַל אֲגָ֗ג וְעַל מֵיטַ֣ב הַצֹּאן֩ וְהַבָּקָ֨ר וְהַמִּשְׁנִ֤ים וְעַל הַכָּרִים֙ וְעַל כָּל הַטּ֔וֹב וְלֹ֥א אָב֖וּ הַחֲרִימָ֑ם וְכָל הַמְּלָאכָ֛ה נְמִבְזָ֥ה וְנָמֵ֖ס אֹתָ֥הּ הֶחֱרִֽימוּ

⁹ Та змилосердився Саул і народ над Аґаґом, і над найліпшим з його худоби дрібної й з худоби його великої та з товару вгодованого, і над вівцями, та над усім добром, і не хотіли зробити їх закляттям. А все маловарте й худе його зробили закляттям.

¹⁰ וַֽיְהִי֙ דְּבַר יְהוָ֔ה אֶל שְׁמוּאֵ֖ל לֵאמֹֽר

¹⁰ І було Господнє слово до Самуїла й казало:

¹¹ נִחַ֗מְתִּי כִּֽי הִמְלַ֤כְתִּי אֶת שָׁאוּל֙ לְמֶ֔לֶךְ כִּֽי שָׁב֙ מֵאַֽחֲרַ֔י וְאֶת דְּבָרַ֖י לֹ֣א הֵקִ֑ים וַיִּ֨חַר֙ לִשְׁמוּאֵ֔ל וַיִּזְעַ֥ק אֶל יְהוָ֖ה כָּל הַלָּֽיְלָה

¹¹ Жалкую, що Я настановив Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не виконав. І запалився гнів Самуїлів, і він кликав до Господа цілу ніч.

¹² וַיַּשְׁכֵּ֧ם שְׁמוּאֵ֛ל לִקְרַ֥את שָׁא֖וּל בַּבֹּ֑קֶר וַיֻּגַּ֨ד לִשְׁמוּאֵ֜ל לֵאמֹ֗ר בָּֽא שָׁא֤וּל הַכַּרְמֶ֨לָה֙ וְהִנֵּ֨ה מַצִּ֥יב לוֹ֙ יָ֔ד וַיִּסֹּב֙ וַֽיַּעֲבֹ֔ר וַיֵּ֖רֶד הַגִּלְגָּֽל

¹² А рано вранці Самуїл устав, і пішов назустріч Саулові. І Самуїлові донесли, говорячи: Саул прийшов до Кармелу, і ось ставить собі пам’ятника, а потому повернувся й пішов, і зійшов до Ґілґалу.

¹³ וַיָּבֹ֥א שְׁמוּאֵ֖ל אֶל שָׁא֑וּל וַיֹּ֧אמֶר ל֣וֹ שָׁא֗וּל בָּר֤וּךְ אַתָּה֙ לַֽיהוָ֔ה הֲקִימֹ֖תִי אֶת דְּבַ֥ר יְהוָֽה

¹³ І прийшов Самуїл до Саула, а Саул сказав йому: Благословенний ти в Господа! Я виконав слово Господнє.

¹⁴ וַיֹּ֣אמֶר שְׁמוּאֵ֔ל וּמֶ֛ה קֽוֹל הַצֹּ֥אן הַזֶּ֖ה בְּאָזְנָ֑י וְק֣וֹל הַבָּקָ֔ר אֲשֶׁ֥ר אָנֹכִ֖י שֹׁמֵֽעַ

¹⁴ А Самуїл сказав: А що це за мекання цієї отари в ушах моїх, та рик великої худоби, що я чую?

¹⁵ וַיֹּ֨אמֶר שָׁא֜וּל מֵעֲמָלֵקִ֣י הֱבִיא֗וּם אֲשֶׁ֨ר חָמַ֤ל הָעָם֙ עַל מֵיטַ֤ב הַצֹּאן֙ וְהַבָּקָ֔ר לְמַ֥עַן זְבֹ֖חַ לַיהוָ֣ה אֱלֹהֶ֑יךָ וְאֶת הַיּוֹתֵ֖ר הֶחֱרַֽמְנוּ

¹⁵ І сказав Саул: Від Амаликитянина привели їх, бо народ змилосердився над найліпшим із худоби дрібної та з худоби великої, щоб зарізати в жертву для Господа, Бога твого, а позостале вчинили закляттям.

¹⁶ וַיֹּ֤אמֶר שְׁמוּאֵל֙ אֶל שָׁא֔וּל הֶ֚רֶף וְאַגִּ֣ידָה לְּךָ֔ אֵת֩ אֲשֶׁ֨ר דִּבֶּ֧ר יְהוָ֛ה אֵלַ֖י הַלָּ֑יְלָה ויאמרו וַיֹּ֥אמֶר ל֖וֹ דַּבֵּֽר

¹⁶ А Самуїл сказав до Саула: Покинь, а я розповім тобі, що Господь говорив мені цієї ночі. А той сказав йому: Говори.

¹⁷ וַיֹּ֣אמֶר שְׁמוּאֵ֔ל הֲל֗וֹא אִם קָטֹ֤ן אַתָּה֙ בְּעֵינֶ֔יךָ רֹ֛אשׁ שִׁבְטֵ֥י יִשְׂרָאֵ֖ל אָ֑תָּה וַיִּמְשָׁחֲךָ֧ יְהוָ֛ה לְמֶ֖לֶךְ עַל יִשְׂרָאֵֽל

¹⁷ І сказав Самуїл: Хоч ти малий був в очах своїх, чи ж ти не голова Ізраїлевих племен? Чи ж не помазав тебе Господь на царя над Ізраїлем?

¹⁸ וַיִּשְׁלָחֲךָ֥ יְהוָ֖ה בְּדָ֑רֶךְ וַיֹּ֗אמֶר לֵ֣ךְ וְהַחֲרַמְתָּ֞ה אֶת הַֽחַטָּאִים֙ אֶת עֲמָלֵ֔ק וְנִלְחַמְתָּ֣ ב֔וֹ עַ֥ד כַּלּוֹתָ֖ם אֹתָֽם

¹⁸ І послав тебе Господь дорогою, і сказав: Іди, і вчиниш закляттям нечестивих амаликитян, і будеш воювати з ними, аж поки ти не вигубиш їх.

¹⁹ וְלָ֥מָּה לֹא שָׁמַ֖עְתָּ בְּק֣וֹל יְהוָ֑ה וַתַּ֨עַט֙ אֶל הַשָּׁלָ֔ל וַתַּ֥עַשׂ הָרַ֖ע בְּעֵינֵ֥י יְהוָֽה

¹⁹ І чому ти не послухався Господнього голосу, але кинувся на здобич, і зробив оце зло в Господніх очах?

²⁰ וַיֹּ֨אמֶר שָׁא֜וּל אֶל שְׁמוּאֵ֗ל אֲשֶׁ֤ר שָׁמַ֨עְתִּי֙ בְּק֣וֹל יְהוָ֔ה וָאֵלֵ֕ךְ בַּדֶּ֖רֶךְ אֲשֶׁר שְׁלָחַ֣נִי יְהוָ֑ה וָאָבִ֗יא אֶת אֲגַג֙ מֶ֣לֶךְ עֲמָלֵ֔ק וְאֶת עֲמָלֵ֖ק הֶחֱרַֽמְתִּי

²⁰ І сказав Саул до Самуїла: Та я послухався Господнього голосу, і пішов дорогою, якою послав був мене Господь, і привів я Аґаґа, царя амаликського, а Амалика зробив закляттям.

²¹ וַיִּקַּ֨ח הָעָ֧ם מֵהַשָּׁלָ֛ל צֹ֥אן וּבָקָ֖ר רֵאשִׁ֣ית הַחֵ֑רֶם לִזְבֹּ֛חַ לַֽיהוָ֥ה אֱלֹהֶ֖יךָ בַּגִּלְגָּֽל

²¹ А народ узяв зо здобичі худобу дрібну та худобу велику, як початок закляття, щоб приносити в жертву Господеві, Богові твоєму, в Ґілґалі.

²² וַיֹּ֣אמֶר שְׁמוּאֵ֗ל הַחֵ֤פֶץ לַֽיהוָה֙ בְּעֹל֣וֹת וּזְבָחִ֔ים כִּשְׁמֹ֖עַ בְּק֣וֹל יְהוָ֑ה הִנֵּ֤ה שְׁמֹ֨עַ֙ מִזֶּ֣בַח ט֔וֹב לְהַקְשִׁ֖יב מֵחֵ֥לֶב אֵילִֽים

²² І сказав Самуїл: Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке, як послух Господньому голосу? Таж послух ліпший від жертви, покірливість краща від баранячого лою!

²³ כִּ֤י חַטַּאת קֶ֨סֶם֙ מֶ֔רִי וְאָ֥וֶן וּתְרָפִ֖ים הַפְצַ֑ר יַ֗עַן מָאַ֨סְתָּ֙ אֶת דְּבַ֣ר יְהוָ֔ה וַיִּמְאָסְךָ֖ מִמֶּֽלֶךְ

²³ Бо непокірливість як гріх ворожбитства, а свавільство як провина та служба бовванам. Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем.

²⁴ וַיֹּ֨אמֶר שָׁא֤וּל אֶל שְׁמוּאֵל֙ חָטָ֔אתִי כִּֽי עָבַ֥רְתִּי אֶת פִּֽי יְהוָ֖ה וְאֶת דְּבָרֶ֑יךָ כִּ֤י יָרֵ֨אתִי֙ אֶת הָעָ֔ם וָאֶשְׁמַ֖ע בְּקוֹלָֽם

²⁴ І сказав Саул до Самуїла: Прогрішився я, бо переступив накази Господні та слова твої, бо я боявся народу, та послухався його голосу.

²⁵ וְעַתָּ֕ה שָׂ֥א נָ֖א אֶת חַטָּאתִ֑י וְשׁ֣וּב עִמִּ֔י וְאֶֽשְׁתַּחֲוֶ֖ה לַֽיהוָֽה

²⁵ А тепер прости ж мій гріх, і вернися зо мною, і я поклонюсь Господеві.

²⁶ וַיֹּ֤אמֶר שְׁמוּאֵל֙ אֶל שָׁא֔וּל לֹ֥א אָשׁ֖וּב עִמָּ֑ךְ כִּ֤י מָאַ֨סְתָּה֙ אֶת דְּבַ֣ר יְהוָ֔ה וַיִּמְאָסְךָ֣ יְהוָ֔ה מִהְי֥וֹת מֶ֖לֶךְ עַל יִשְׂרָאֵֽל

²⁶ Та Самуїл сказав до Саула: Не вернуся з тобою, бо ти погордив Господнім словом, а Господь погордив тобою, щоб не був ти царем над Ізраїлем.

²⁷ וַיִּסֹּ֥ב שְׁמוּאֵ֖ל לָלֶ֑כֶת וַיַּחֲזֵ֥ק בִּכְנַף מְעִיל֖וֹ וַיִּקָּרַֽע

²⁷ І повернувся Самуїл, щоб піти, а Саул схопив полу плаща його, та й відірвав.

²⁸ וַיֹּ֤אמֶר אֵלָיו֙ שְׁמוּאֵ֔ל קָרַ֨ע יְהוָ֜ה אֶֽת מַמְלְכ֧וּת יִשְׂרָאֵ֛ל מֵעָלֶ֖יךָ הַיּ֑וֹם וּנְתָנָ֕הּ לְרֵעֲךָ֖ הַטּ֥וֹב מִמֶּֽךָּ

²⁸ І сказав до нього Самуїл: Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе!

²⁹ וְגַם֙ נֵ֣צַח יִשְׂרָאֵ֔ל לֹ֥א יְשַׁקֵּ֖ר וְלֹ֣א יִנָּחֵ֑ם כִּ֣י לֹ֥א אָדָ֛ם ה֖וּא לְהִנָּחֵֽם

²⁹ І також Ізраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо Він не людина, щоб каятись.

³⁰ וַיֹּ֣אמֶר חָטָ֔אתִי עַתָּ֗ה כַּבְּדֵ֥נִי נָ֛א נֶ֥גֶד זִקְנֵֽי עַמִּ֖י וְנֶ֣גֶד יִשְׂרָאֵ֑ל וְשׁ֣וּב עִמִּ֔י וְהִֽשְׁתַּחֲוֵ֖יתִי לַֽיהוָ֥ה אֱלֹהֶֽיךָ

³⁰ А Саул сказав: Прогрішився я! Але вшануй й мене перед старшими мого народу та перед Ізраїлем, і вернися зо мною, а я поклонюся Господеві, Богові твоєму.

³¹ וַיָּ֥שָׁב שְׁמוּאֵ֖ל אַחֲרֵ֣י שָׁא֑וּל וַיִּשְׁתַּ֥חוּ שָׁא֖וּל לַֽיהוָֽה

³¹ І вернувся Самуїл за Саулом, і Саул поклонився Господеві.

³² וַיֹּ֣אמֶר שְׁמוּאֵ֗ל הַגִּ֤ישׁוּ אֵלַי֙ אֶת אֲגַג֙ מֶ֣לֶךְ עֲמָלֵ֔ק וַיֵּ֣לֶךְ אֵלָ֔יו אֲגַ֖ג מַעֲדַנֹּ֑ת וַיֹּ֣אמֶר אֲגָ֔ג אָכֵ֖ן סָ֥ר מַר הַמָּֽוֶת

³² І сказав Самуїл: Підведіть до мене Аґаґа, царя амаликського. І пішов до нього Аґаґ весело. І сказав Аґаґ: Справді, відступилася гіркота смерти!

³³ וַיֹּ֣אמֶר שְׁמוּאֵ֔ל כַּאֲשֶׁ֨ר שִׁכְּלָ֤ה נָשִׁים֙ חַרְבֶּ֔ךָ כֵּן תִּשְׁכַּ֥ל מִנָּשִׁ֖ים אִמֶּ֑ךָ וַיְשַׁסֵּ֨ף שְׁמוּאֵ֧ל אֶת אֲגָ֛ג לִפְנֵ֥י יְהוָ֖ה בַּגִּלְגָּֽל

³³ А Самуїл сказав: Як твій меч позбавляв жінок дітей, так позбавиться дітей твоя мати між жінками. І посік Самуїл Аґаґа перед Господнім лицем у Ґілґалі.

³⁴ וַיֵּ֥לֶךְ שְׁמוּאֵ֖ל הָרָמָ֑תָה וְשָׁא֛וּל עָלָ֥ה אֶל בֵּית֖וֹ גִּבְעַ֥ת שָׁאֽוּל

³⁴ І пішов Самуїл до Рами, а Саул зійшов до дому свого, до Саулової Ґів’ї.

³⁵ וְלֹא יָסַ֨ף שְׁמוּאֵ֜ל לִרְא֤וֹת אֶת שָׁאוּל֙ עַד י֣וֹם מוֹת֔וֹ כִּֽי הִתְאַבֵּ֥ל שְׁמוּאֵ֖ל אֶל שָׁא֑וּל וַיהוָ֣ה נִחָ֔ם כִּֽי הִמְלִ֥יךְ אֶת שָׁא֖וּל עַל יִשְׂרָאֵֽל

³⁵ І більше не бачив Самуїл Саула аж до дня його смерти, та Самуїл сумував за Саулом. А Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.