Українська Біблія Івана Огієнка
Йов 41
1 Тож надія твоя неправдива, на сам вигляд його упадеш.
2 Нема смільчака, щоб його він збудив, а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
3 Хто вийде навпроти Мене й буде цілий? Що під небом усім це Моє!
4 Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.
5 Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?
6 Двері обличчя його хто відчинить? Навколо зубів його жах!
7 Його спина канали щитів, поєднання їх крем’яная печать.
8 Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.
9 Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.
10 Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової!
11 Бухає полум’я з пащі його, вириваються іскри огненні!
12 Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.
13 Його подих розпалює вугіль, і бухає полум’я з пащі його.
14 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
15 М’ясо нутра його міцно тримається, воно в ньому тверде, не хитається.
16 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде, як те долішнє жорно!
17 Як підводиться він, перелякуються силачі, та й ховаються з жаху.
18 Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.
19 За солому залізо вважає, а мідь за гнилу деревину!
20 Син лука, стріла, не примусить увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.
21 Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.
22 Під ним гостре череп’я, лягає на гостре, немов у болото.
23 Чинить він, що кипить глибочінь, мов горня, і обертає море в окріп.
24 Стежка світить за ним, а безодня здається йому сивиною.
25 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
26 він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір’ям!